Loading...

Твір на тему : "Красиві моменти мого дитинства"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
1 Варіант

Душа летить в дитинство як у вирій, 

бо їй на світі добре лише там.
Л.Костенко

У моєму дитинстві було безліч красивих моментів, які я сьогодні з радістю згадую.
Коли ми з сім’єю поїхали на море, я був дуже щасливий. Я відпочивав з родичами, знайшов друзів, але через 2 тижні це щастя закінчилось…
А на наступний рік восени, у буденний день, коли прийшов час йти з садочка, за мною прийшов тато. І коли ми вийшли, я побачив новенький велосипед. Наступні декілька днів я не злізав із своєї нової іграшки. Я катався із своїми друзями і був щасливий. Але настала зима, сніг… І це щастя також закінчилось.
Але справжнє щастя до мене прийшло 1 січня 2008 року. В той день у мене народилась сестричка. Вона нас розважала, тягла гуляти, а коли Аня навчилася ходити, ми могли відпочити тільки тоді, коли вона спить. 
Це щастя! І воно ніколи не зникне. 

2 Варіант


Цей твір змусив мене згадати найбезтурботніші роки мого життя. Я не можу назвати якийсь один найяскравіший спогад мого дитинства. Я багато чого пам’ятаю, і кожен мій спогад – безцінний. 

В найпершу чергу згадуючи дитинство, я згадую Закарпаття, в якому практично виросла. Я дуже часто їздила з мамою до родичів, і більшу частину дитинства провела зі своїм двоюрідним братом Вітьком.
Це мій найулюбленіший братик! Пам’ятаю, як ми з ним гралися в схованки та разом малювали різні будиночки. Пам’ятаю, як він вчив мене їздити на велосипеді та переносив на плечах, коли нам потрібно було пройти через гусей, яких я так боялась. 
Також пам’ятаю, що він дуже любив мене лякати і я через нього постійно боялась сама ходити по будинку, чи виходити в ніч на подвір’я. 
Досі згадую ті відчуття, що виникали, коли я блукала по дому. Мені тоді здавалося, що цей дім немов замок! Кожна дрібниця тоді сприймалась зовсім інакше. Найбільш за все я любила кімнату з балконом на другому поверсі. Вона була майже пуста, і до неї практично ніколи ніхто не заходив, що додавало ще більшої, якоїсь, інтриги. Це лише маленька частинка мого дитинства, яка для мене являється найдорожчою! Раніше я дуже хотіла скоріше подорослішати, а тепер розумію, що саме дитинство було найсолодшим моментом мого життя і дуже шкода, що не можна повернутися назад та пережити все спочатку.