Сила людських спогадів

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Приємні людські спогади – це світ, у якому кожен поринає у казку. Тільки вона не є видуманою письменником, а справжньою, життєвою. Наприклад, коли ми згадуємо дитинство, то наше серце сповнюється радістю, якимись дивними чарами. Є. Плужник писав: «Все більше спогадів і менше сподівань… і на чолі утрат сліди глибокі…». Напевно, автор хотів донести до читачів ту низку жалю за минулим, яка здатна в кожного викликати сльози. На мою думку, людські спогади мають надзвичайно велику і незбагненну силу, адже можуть розчулити, розвеселити, надати оптимізму і навіть змінити нас у кращу сторону.
Ми повинні якнайчастіше згадувати тільки приємне, адже людина, яка «відкидає» негатив, уміє отримувати повну насолоду від життя, бачити красу навіть у потворному. Гортаючи сторінки української літератури, варто зупинитися на творчості Олександра Довженка. Особливої  уваги заслуговує його автобіографічна кіноповість «Зачарована Десна». Автор вже у дорослому віці мовби ще раз переживає дитинство, пишучи даний твір, адже він переконаний, що приємні спогади про безхмарні дитячі роки наповнюють щастям кожну хвилину його життя, розфарбовують будні у світлі кольори.
Історичні спогади – це ключ до слави. Згадаймо Івана Сірка, який завдав нищівної  поразки туркам і татарам, спаливши ворожі міста й фортеці. Не варто забувати і про його сміливість. Хіба до нього був  кошовий отаман, що не побоявся б написати такого зухвалого листа турецькому султану, та ще й так лаконічно висловити свою думку щодо недоліків  «лицаря»?! Сам Іван Сірко переконаний, що тільки спогади про великі подвиги славних предків надавали йому мужності, змушували долати всі перешкоди.
Дуже часто спогади здатні змінити людину у кращу сторону. Наприклад, у мене є подруга, яка колись «жила» тільки перед екраном телевізора і більше нічим і ніким не цікавилася. І одна з телепередач відродила в ній любов до пошукової діяльності.  Дівчина почала відвідувати старожилів, записуючи їхні спогади. Подруга була настільки приголомшена подіями Другої світової війни, що після цього зовсім змінила свою думку про світ. Зараз її серце відкрите для кожного, вона готова допомогти незважаючи ні на що.  Дівчина каже, що мовби сама пережила війну, адже розповіді старожилів ,як меч, прокололи їй душу.
Отже, людські спогади – це вічний острів, потрапляючи на який жорстока людина перетворюється на милосердну, воїн пускає сльозу, чесна особистість знаходить щастя, а скована хворобою - живе.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ