Збільшити або зменшити шрифт тексту :
МОЛИТВА
Отче наш, Тарасе всемогущий,Що створив нас генієм своїм,На моїй землі як правда сущий,Б’ющий у неправду, наче грімТи, як небо, став широкоплечоНад літами, що упали в грузь;Віку двадцять першого предтечо,Я до тебе одного молюсь.Язики отруйні і брехливіВогняним мечем пообтинай!Проколи серця, товсті й ліниві,І гноївки випусти в Дунай!Всіх вельмож — рабів німихі подлих —Скинь в геєну, а слова хули —Потурнацький, безголовиймотлох —На вогнях оновлення спали!Дай нам силу ідолів зніматиЗ п’єдесталів чорної олжі,Бурити казарми й каземати,Де виймають душу із душі!Не введи в спокусу слави й месті,Вкинь в палющу, хижу ненаситьМудрості — і прапор правди й честіДай нам, не соромлячись, носить!Поклади нам зорі на зіниці —Променем туди, де непроглядь!Хай підносять очі люди ниці,Хай в незрячих більма погорять!Мислям нашим дай ясне поліття,А поетам — спину, що не гнесь!Дай нам пам’ять на тисячоліття,Непокору і любов на днесь!І не одпусти нам ні на йотуБорг, забутий в клекотах забав;Сплатимо його із крові й поту,Тільки од лукавства нас позбав!Да святиться слова блискавиця,Що несе у вічну далечіньНашу думу й пісню! Да святиться
Між народами твоє ім’я! Амінь.
Дмитро Павличко. 1964
Свежие комментарии