Твір на тему І ладнає совість гармати проти підлості і обмов

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Коли я роздумую над поняттям «людська душа», то якийсь невідомий внутрішній голос незліченну кількість разів повторює мені слово «совість». Часто здається, що чисте сумління – це немов чарівні квіти, які прикрашають наше серце, це та ознака, що правдиво свідчить про стан людської душі. Народна мудрість учить: «Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає», тобто потрапивши у дисгармонію з поняттям «чистота серця», ми втрачаємо спокійне життя. Хіба не так?! Коли людина зробить недобрий вчинок, то докори сумління мучать її до того часу, доки вона не покається і не виправить свою помилку( якщо ще не пізно). На мою думку, у сучасному світі совість є переможеною злом, але вона не складає зброї, а далі ладнає гармати, щоб бути гідним суперником і нарешті вибороти собі перемогу, якої так потребує людство.

Чисте сумління уподібнюється до кришталю, до найдорожчих діамантів. Загляньмо на сторінки української літератури, щоб переконатися в цьому. Пісня «Всякому місту - звичай і права…» мандрівного філософа Григорія Сковороди може слугувати яскравим прикладом. Ліричний герой вірша думає не про маєтки і чини, а про те, щоб мати чисту совість, померти з ясним розумом. Тільки той, «...в кого совість, як чистий кришталь», за словами автора, здатен перемогти смерть, адже бюрократи,пияки, ледацюги, підлабузники становлять і завжди становитимуть більшу частину світу. Письменник застерігає майбутнє покоління від матеріальної залежності, доводить, що перемогти «темні сили» можна тільки чистим сумлінням і помислами.

Навіть найвидатніші історичні діячі, які зробили великий внесок у розвиток рідного краю, провідну роль відводили проблемі чистоти людського серця. Варто згадати Володимира Мономаха. У «Поученні» він закликає своїх дітей без упину боротися з обманом та блудом, що знищують і душу, і тіло. Справді, якщо ми не будемо дбати про те, щоб мати чисту совість, то зло надзвичайно  швидко заволодіє нами, і тоді воно вже ніколи не викоріниться з немічного людського серця .

Ми, сучасне молоде покоління, повинні стати постійними революціонерами у жорстокій битві з різними негараздами цього світу, щоб людська душа  засяяла,мов дорогоцінне каміння. Звичайно, ця війна триває століттями і потребує численних жертв, але добро все ж таки повинно перемогти зло. Зараз людство не вміє збирати вічні скарби, ми зовсім забули про очищення наших душ. Наприклад, якщо хтось навмисно скоїв вбивство і не шкодує про свій безсердечний вчинок, то такий метод утвердження у суспільстві покотиться хвилею по всьому життю цієї особистості. Хіба не таким способом злочинців стає дедалі більше?! Було б добре, якби ми дотримувалися слів героя роману Олеся Гончара «Собор» учителя Хоми Романовича: «Собори душ своїх бережіть, друзі…». Людина « з собором» в душі завжди дбатиме про те, аби її сумління «засяяло  як чистий кришталь», а таким особистостям, зазвичай, доля тільки усміхається.

Отже, допоможімо нашій совісті ладнати гармати, щоб боротьба закінчилася на користь добра, основною умовою якого є чисті людські серця!


Якщо хочете нам допомогти то, можете надіслати нам свій авторський твір,біографію,реферат, вони обов"язково будуть викладені на сайті  . Надсилати за адресою uatvoru@mail.ru , незабудть вказати  ім"я автора.
Loading...