Loading...

Авторський твір : Майбутнє людства на початку нового тисячоліття

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Майбутнє... Це слово навіює мені якусь незбагненність, страх перед невідомим. Від кого ж залежить майбутнє? Яким воно буде? Чи зміниться світ у кращу сторону? Які сюрпризи чекають нас у новій епосі? Над цими питаннями, напевно, задумуються всі, а особливо молодь, у руках якої доля держави.  Народна мудрість учить : «Кожен свого щастя коваль», наголошуючи  на тому, що майбутнє людини перш за все залежить від неї самої, від її характеру, виховання, вміння боротися зі злом. Я можу уявити собі нове тисячоліття у двох іпостасях: де царює справедливість або  де розповсюджується ненависть. Мені здається, що більшості людей  хочеться, щоб перемогло все-таки добро, бо тільки так світ стане кращим.

Велику силу має оптимізм. Якщо ми  віритимемо у щасливе майбутнє і будемо прикладати до цього максимум зусиль , то доля обов»язково усміхнеться. Загляньмо на сторінки української літератури. Яскравим прикладом є Т.Г. Шевченко, якого називають пророком України. Незважаючи на все, Кобзар твердо вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя. Підтвердженням цього є рядки із вірша «І Архімед, і Галілей…»: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а  буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Як бачимо, Шевченкові слова справдились, адже Україна здобула незалежність, що стало першим кроком до справжнього щастя.

По-друге, у новому тисячолітті мала би панувати доброта, бо ж згадаймо історію, зокрема, тих особистостей, що боролися за незалежність держави,  хотіли викорінити зло із людських сердець. Як тут не згадати Ярослава Мудрого, який зробив великий внесок у розвиток науки та культури у Київській Русі?! Як свідчать факти, саме завдяки цьому князю поширилося і зміцніло християнство. Хіба можна забути про таких людей, їхні подвиги і перетворити країну на «сміття»?!

Страшно тільки подумати, на що перетвориться світ, якщо фантастичні події сучасних фільмів стануть реальністю.  Уявімо таку картину: кожна людина має спеціальну картку, за якою щоденно може користуватися десятьма літрами води на добу. Якщо ж вона, використавши свою норму, намагається здобути ще трохи води, то спрацьовує сигнал тривоги і приїжджає «водна поліція». Такі нововведення, звичайно, не призведуть до покращення життя, а люди перетворяться на звичайних роботів, яким будуть чужі поняття «милосердя», «добро», «чесність».

Отже, ми не можемо знати, яке майбутнє чекає на нас: чи пануватиме добро, чи зло, але віра у краще життя повинна вічно жити в наших душах, бо доля любить оптимістів!