Майбутнє... Це слово навіює мені якусь незбагненність, страх перед
невідомим. Від кого ж залежить майбутнє? Яким воно буде? Чи зміниться світ у
кращу сторону? Які сюрпризи чекають нас у новій епосі? Над цими питаннями,
напевно, задумуються всі, а особливо молодь, у руках якої доля держави. Народна мудрість учить : «Кожен свого щастя коваль»,
наголошуючи на тому, що майбутнє людини
перш за все залежить від неї самої, від її характеру, виховання, вміння
боротися зі злом. Я можу уявити собі нове тисячоліття у двох іпостасях: де
царює справедливість або де
розповсюджується ненависть. Мені здається, що більшості людей хочеться, щоб перемогло все-таки добро, бо
тільки так світ стане кращим.
Велику силу має оптимізм. Якщо
ми віритимемо у щасливе майбутнє і
будемо прикладати до цього максимум зусиль , то доля обов»язково усміхнеться.
Загляньмо на сторінки української літератури. Яскравим прикладом є Т.Г.
Шевченко, якого називають пророком України. Незважаючи на все, Кобзар твердо
вірив, що на звільненій від експлуататорів землі
настане щасливе, прекрасне життя. Підтвердженням цього є рядки із вірша «І Архімед, і
Галілей…»: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на
землі». Як бачимо, Шевченкові слова справдились, адже Україна здобула
незалежність, що стало першим кроком до справжнього щастя.
По-друге, у новому тисячолітті мала би
панувати доброта, бо ж згадаймо історію, зокрема, тих особистостей, що боролися
за незалежність держави, хотіли
викорінити зло із людських сердець. Як тут не згадати Ярослава Мудрого, який
зробив великий внесок у розвиток науки та культури у Київській Русі?! Як
свідчать факти, саме завдяки цьому князю поширилося і зміцніло християнство.
Хіба можна забути про таких людей, їхні подвиги і перетворити країну на
«сміття»?!
Страшно тільки подумати, на що перетвориться світ, якщо
фантастичні події сучасних фільмів стануть реальністю. Уявімо таку картину: кожна людина має спеціальну
картку, за якою щоденно може користуватися десятьма літрами води на добу. Якщо
ж вона, використавши свою норму, намагається здобути ще трохи води, то
спрацьовує сигнал тривоги і приїжджає «водна поліція». Такі нововведення,
звичайно, не призведуть до покращення життя, а люди перетворяться на звичайних
роботів, яким будуть чужі поняття «милосердя», «добро», «чесність».
Отже, ми не можемо знати, яке майбутнє чекає на нас: чи пануватиме добро,
чи зло, але віра у краще життя повинна вічно жити в наших душах, бо доля любить
оптимістів!
