Володимир Самійленко — Ельдорадо

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Десь далеко єсть країна

Пишна, вільна, щастям горда,

Кожний там живе щасливо —

Держиморда, держиморда.

В тій країні люблять волю,

Всяк її шука по змозі

І про неї розмовляє —

У острозі, у острозі.

Там усяк говорить правду

Непідкупними устами,

Там за правду щира дяка —

Батогами, батогами.

Там неправді та злочинству

Не вважають і на волос,

Там злочинних зараз лають —

Та не вголос, та не вголос.

Там уряд «блюде» закони,

Дба про всіх, немов про рідних,

За провинності ж карає —

Тільки бідних, тільки бідних.

Суд там скорий: як ти винен,

То зашлють «без проволочки»,

А не винен, то й відпустять —

Без сорочки, без сорочки.

В тій країні всякий може

По заслузі шани ждати:

Там за те хрести й медалі —

Для багатих, для багатих.

Там тверезість у повазі,

Видно скрізь тверезу спілку,

Всі там п’ють самую воду —

Та горілку, та горілку.

Там всі люди роботящі,

Там нарівні з мужиками

Всі пани працюють щиро —

Язиками, язиками.

Там велика воля слову:

Кожний пише все, що знає,

І цензура ліберальна —

Все черкає, все черкає.

Там письменникам за працю

Сам уряд складає дяку

І з тріумфом їх провадить

В Сибіряку, в Сибіряку.

Там говорять по-французьки,

Не то значні, а й лакеї,

І пани всі мови знають —

Крім своєї, крім своєї.

Там зібрались всі народи:

Москалі, «хахли», поляки,

І живуть вони так дружно —

Як собаки, як собаки.

Там живе племін усяких

Престрашенна мішанина,

І за те той край зоветься —

Русь єдина, Русь єдина.

3 січня 1886 р.