Збільшити або зменшити шрифт тексту : Відбилась у морі Одеса…
І плавнопалаци і ясени хвиля схибне.Не кожному місту отак поталанить:
стоїть перед люстром і бачить себе.
А море будинкам і людям — навиріст!Здіймайся, високе! Шуми, вітрове!І водорості на карнизах повились,
і риба у вікна відкриті пливе.
О круглодобова, жива панорама:гармата і Дюк, аркадійські гаї,Кохана з будинку випурхує зрана —
у дзеркалі моря я бачу її.
Повз неї авто пробігають проворнів підводному царстві, де править двірник.У Чорному морі, дзеркальному морі,
колишеться мій невсипущий двійник.
І доки іду я — він також у русі,бо долі людські відтворили моря.Якщо засміюся, якщо зажурюся —
то все це побачить Одеса моя.
1970
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.
Свежие комментарии