Тьотя Нюся — Березінський Віталій

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

За городами та ровами

я ганяв

Саме яблука

заворожено і опукло.

Поїзд вирине з далини —

я очікувально озирнуся.

З чоловіком своїм з війни

приїздила до нас тьотя Нюся.

Гімнастерочку прасувала,

комірді підшивала скоро…

Надзвичайно їй пасувала

форма витончена,

Підперезаний туго поясом,

височів наді мною стан.

Брав схвильовано я і боязко

з тьоті Нюсиних рук наган.

Був із зірочкою берет

на волоссі її свавільному.

…Дарувала мені портрет,

на якому уся — в цивільному.

1964