Твір на тему: «Сміливі завжди мають щастя»(за романом І.Багряного «Тигролови»)

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Твір Івана Багряного «Тигролови»  - один з найцікавіших пригодницьких романів, який мені довелось читати. Динамічний сюжет тримає читача у напруженні від початку, до самого кінця. На мою думку, це дійсно захоплююча і потрібна для обов’язкового прочитання розповідь.
Роман був написаний під час заслання автора на Далекий Схід, де він пізнав суворі умови життя українців-переселенців у тайзі. Тому прочитавши його можна допустити, що образ Григорія Многогрішного – це прототип самого автора.

Головний герой твору – людина, яка неймовірно сильна духом. Мене відверто вразили його принциповість, жага до справедливості і щирий патріотизм. Правнук славного гетьмана Демяна Многогрішного понад усе хоче свободи. Але не тільки для себе, а й для усього народу.
Як ми знаємо з історії, сталінський тоталітарний режим усілякими способами намагався сплюндрувати, розтоптати, понівечити український дух, і насадити комуністичні псевдо ідеології рівності. Більшість людей були налякані, тому не мали ані сил, ані можливостей аби протистояти вірним псам НКВД. Проте були сміливці, які не побоялись відстояти інтереси власної держави і народу. Саме таким і був Григорій Многогрішний. Воістину сильна людина, яка попри все вірна своїм переконанням.

Незважаючи на страшні події свого минулого, Григорій знаходить свій прихисток у родині Сірків, які приймають його як рідного, навіть знаючи про його минуле. Там він відчуває себе потрібним, приймає активну участь у полюваннях, знаходить своє кохання.  Але щось не дає йому спокою.
Одна незавершена справа з минулого життя постійно непокоїть головного героя. Медвин. Запеклий ворог і кат, що знущався з Григорія лише через те, що той любив свою Батьківщину і залишався вірним їй.
Проте згодом, проявивши неабияку рішучість, він вимушений переступити через поріг людяності і вбити ту людину, яка нещадно піддавала тортурам увесь український народ…

Помста не вирішує проблеми, але після неї стає легше. Напевно, саме так стало у дущі в Многогрішного. Виконавши свій страшний суд, він підтвердив віщі слова Сірчихи : «Сміливі завжди мають щастя ». так і він нарешті отримав свій душевний спокій.

Весь роман пронизаний образами-символами. Два потяги: один «залізний дракон», черево якого набито в’язнями-ворогами народу; інший – найкомфортабельніший експрес для «цвіту робітничо-селянської імперії». По суті, обивателі цих двох поїздів дуже схожі. Вони невільники. Тільки клітки у них різні.
Назва твору також дуже символічна. Адже, по-перше, це повязано з діяльністю сім ї Сірків – родини переселенців з України, до яких потрапляє Григорій після втечі з «ешелону смерті». По-друге, майора Медвина також можна порівняти з тигроловом. Його здобиччю протягом тривалого часу був Многогрішний. Парубок, який просто зводив з розуму своєю твердістю і принциповістю. «Краще вмерти біжачи, аніж жити гниючи» - ось його життєве кредо. Подібно до тигра, він цінує свою волю і гордість. Тому просто так не здасться.


Саме такі люди як Григорій Многогрішний, гадаю, потрібні нашому сучасному суспільству. Нам не вистачає достойних лідерів, чесних, справедливих, справжніх патріотів.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ