Loading...

П. Гулак-Артемовський та його творчість

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40—60 років XIX століття. 

Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. 

Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, навчаючись і працюючи в Харківському університеті, саме в Харкові П. Гулак-Артемовський почав писати твори українською мовою, ставши одним із перших утверджувачів в українській літературі народної мови. 

П. Гулак-Артемовський уперше в українській літературі виступив у жанрі романтичної балади. Балади його були принципово новим явищем в історії української літератури: в писемну літературу входила народна мова з різноманітними ліричними народнопісенними мотивами. 

Балада «Рибалка», створена за сюжетом однойменної балади Й. В. Гете, вражала читачів народнопісенним колоритом мови, мелодійністю. Народного гумору сповнена балада «Твардовський», сюжет якої П. Гулак-Артемовський запозичив у А. Міцкевича: 

Ріжуть скрипки і бандури, 

Дівчата гопцюють; 

Хлопці, піт аж ллється з шкури, 

Коло їх гарцюють. 


Великої популярності в 20-ті роки XIX століття набули байки поета. Чому? Байки — своєрідний та цікавий жанр. Вони дають можливість висловити сатиричні думки митця. Саме в байці вперше зазвучали протипанські мотиви П. Гулака-Артемовського, а його казка-байка «Пан та Собака» належить до найбільш гострих творів української літератури цього періоду. Реалістично зображуючи тогочасне життя, П. Гулак-Артемовський в алегоричних образах Пана та Собаки показує взаємини кріпосника і кріпака. Застосувавши розповідну манеру народного оповідання, поет показує вірного працьовитого селянина-кріпака, який зазнає знущань під пана за свою чесну, сумлінну працю: 

...Аж ось пан прибіг: 


«Лупіть Рябка, — сказав, — чухрайте!.. Ось батіг!» 

Ідейний зміст байки-казки був співзвучний з тогочасним прагненням боротьби проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. Автор наголошує: 

Той дурень, хто дурним іде панам служити, 

А більший дурень, хто їм дума угодити! 

Лірика П. Гулак-Артемовського сповнена народнопісенних мотивів: 

Світить місяць у віконце, 

Та в очах темніє! Сяє в небі ясне сонце, 

Та серце не гріє! Коли б швидше вже отая 

Зірочка засяла, От тоді б то болість злая 

Камнем з серця спала! 

Ліричні твори поета захоплюють мелодійною мовою, пересипаною народними образами, порівняннями, епітетами. 

Активна літературна діяльність П. Гулака-Артемовського в перші десятиріччя XIX століття поступається перед наукою, бо, працюючи деканом, а згодом і ректором Харківського університету, поет починав службову кар'єру, здобув професорське звання, очолив один із перших університетів України. 

Своїми кращими творами П. Гулак-Артемовський збагатив українську літературу, вони позитивно вплинули на літературний процес в Україні І половини XIX століття, розширили зв'язки з іншими слов'янськими літературами.