Лірика Тараса Шевченка періоду заслання (авторський твір)

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

5 квітня, перед в-їздом в Київ , Шевченка заарештували . Він їхав на весілля до Костомарова та не прибув до місця призначення. Почався довгий процес суду, тюрем і зрештою,заслання.

У цей період Шевченко написав багато відомих творів. Адже й нього було багато емоцій і вражень,йому не дозволили писати,але винахідливий Тарас все записував у щоденнику,який ховав у взутті. Будучу у засланні поет роздумував про свою долю і питав себе : «Чому мене так доля не любить»? А ще це ми бачимо у вірші "Доля" :

"— Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала..."

Шевченку було погано у неволі . Часто він згадував любу Україну ,тихий весняний вечір і велику сім^ю . Йому цього не вистачало :

"Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть."

Бувши далеко від батьківщини , він не забував своєї неньки-України , думав про неї , згадував минуле :

"Згадайте, братія моя… 

Бодай те лихо не верталось, 
Як ви гарнесенько і я 
Із-за решотки визирали. 

Меж людьми, як люде. 
А поки те буде, 
Любітеся, брати мої, 
Украйну любіте "

Памятаємо також славетний вірш «Мені однаково ,чи буду…» У ньому бачимо . як поет переживає за Україну і як він її любить :

"Та не однаково мені, 
Як Україну злії люде 
Присплять, лукаві, і в огні 
Її, окраденую, збудять… 
Ох, не однаково мені."

Один раз Шевченко згадує минулу Гетьманщину у вірші «За байраком байрак..» загалом можна сказати , що саме у засланні Тарас  до лірики . Він писав думки свого серця ,не ховаючи почуттів. Тарас Шевченко був ,  є і буде , батьком нашої нації !

(Автор твору Натолочна Марія)