Збільшити або зменшити шрифт тексту :
«Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає… одно зацвіло..«
Цими рядками починається поема «Гайдамаки». Розповідає вона про хлопчика Ярему ,який важко і довго працює на старого жида Лейбу. У поемі описано всі біди , які припадали на наш народ в ті роки. Все що пережили наші предки : біль,знущання, тяжку працю . Здається,ці муки ніколи не припиняться… . Але ще не вмерла наша мова й український дух , ще живі між нами патріоти :
«А гайдамаки мовчки ждали,
Поки поганці ляжуть спать.
Лягли, і в голови не клали,
Що вже їм завтра не вставать..»
І піднялося українське повстання. Жидів вбивали і народ наш визволяли. Повирізали всіх,в кого на совісті була смерть українця. Це було доволі жорстоке повстання. У творі поет показував народ,який хоче визволити свою країну від чужоземного поневолення . Народом був головний герой поеми – Ярема . Молодий,сильний ,завзятий ,працьовитий хлопець. І це ще не всі хороші риси Яреми,який втілив найкращі риси українського народу. Адже справді ми мирний і трудолюбивий народ, який ніколи не зазіхав на чужу землю і владу . Та нас гнобили і нами маніпулювали росіяни й австрійці . Ми втомлювалися й знову продовжували воювати за свою свободу !
Шевченко дуже точно описав всі події , адже сам був кріпаком і ще від діда слухав історії про славетне козацтво ,Гетьманщину і гайдамаків. Здається, щось схоже є й було у Києві. Сучасні студенти, а потім і інші люди ,стомилися від неофіційного правління Росії нами . Тому піднявся Євромайдан. Поема Шевченка «Гайдамаки» закінчується смертно. Багато наших українців помирали :
«Ревуть собі й ревітимуть –
Їх люде минули;
А Україна навіки,
Навіки заснула.«
Тарас Шевченко ставив перед собою мету надихнути наш народ на нову боротьбу за визволення.Але минуле перехрещується з майбутнім і в нас ситуація також не найкращаю Маємо надію , що сучасна влада зрозуміє людей й все буде добре .
Свежие комментарии