Loading...

Соловей - Забіла Віктор

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
    Не щебечи, соловейку,
           Під вікном близенько;
           Не щебечи, малюсенький,
           На зорі раненько.
           Як затьохкаєш, як свиснеш, 
           Неначе заграєш;
           Так і б'ється в грудях серце,
           Душу роздираєш.
           Як засвищеш голосніше,
           А далі тихенько:
           Аж у душі похолоне,
           Аж замре серденько.
           Зовсім трошки перестанеш,
           Лунь усюди піде;
           Ти в темну ніч веселися,
           І як сонце зійде.
           Твоя пісня дуже гарна,
           Ти гарно й співаєш:
           Ти, щасливий, спарувався
           І гніздечко маєш!
           А я бідний, безталанний,
           Без пари, без хати:
           Не досталось мені в світі
           Весело співати.
           Сонце зійде - я нуджуся,
           І заходить - плачу:
           Котру люблю дівчиноньку,
           Тієї не бачу.
           Довго й чутки вже не маю
           Про милу дівчину;
           Цілий вік свій усе плачусь
           На лиху годину.
           Не щебечи, соловейку,
           Як сонце пригріє!
           Не щебечи, малюсенький,
           І як вечоріє!
           Ти лети, співай тим людям,
           Котрі веселяться;
           Вони піснею твоєю
           Будуть забавляться.
           А мені такая пісня
           Душу роздирає! -
           Гірше б'ється моє серце,
           Аж дух замирає,
           Пугач мені так годиться
           Стогне, не співає;
           Нехай стогне коло мене
           Да смерть возвіщає.