Гаватович Якуб — біографія

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Твори письменника :
— Інтермедія про Максима , Рицька і Дениса 

  Інтермедія до Климка і Стецька  Якуб Ґаватович (Ґават)  *17 березня 1598, Львів — †17 червня 1679, там само) — польський, український письменник вірменського походження, священик, педагог, культурно-освітній діяч. Походив з бідної родини львівських міщан; вчився у львівських школах і Краківській академії. Згодом був учителем в Кам’янці Струмиловій, священиком у Вижнянах і Бережанах, де проживав у маєтку графині Катажини Сенявської. Автор перших українських інтермедій «Продав кота в мішку» та «Найкращий сон». Ці перші драматичні твори живою українською мовою були надруковані латинкою як додаток до твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого» (Львів, 1619). Вперше поставлені в день Івана Хрестителя 1619 того ж року у Кам’янці-Струмиловій (теперішня Кам’янка-Бузька Львівської обл.) у під час постановки п’єси «Трагедія…». Питання про належність цих інтермедій перу Ґаватовича залишаєть­ся дискусійним, ймовірно, записав їх уже го­товими з мандрівного драматичного репертуару. 1622 р. знову переїхав до Бережан, прийняв чернецтво під іменем Ґават. Від 1628 р. проживав у містечку Вижняни, нині Золочівського району Львівської області. 1669 p. пересе­лився до Львова. Написав і переклав з латинської низ­ку теологічних творів.

1655 року під час облоги Львова козаками, брав участь у переговорах з Богданом Хмельницьким. З 1669 р. жив у Львові; автор багатьох польськомовних творів.