Образи персонажів "Кайдашевої сім'ї" Карпо і Лаврін

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Карпо

Старший син. Карпо був широкий у плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті". Отже, Карпо - це грубий і черствий парубок. І чим далі він залишається у хаті батька, тим все більше і більше черствіє і грубіє хлопець. Але разом з тим серед селян Карпо виділяється рішучістю та великою силою волі. Та. Нажаль, ці позитивні задатки в його характері губляться у нескінчених родинних чварах. Ця щоденна гризня заглушує у ньому родинні почуття. Навіть доходить до того, що Карпо кидається на свого батька з кулаками і жене через село свою матір дрючком. Але в той же час це гарний чоловік і добрий батько. Карпо обороняє жінку від батьків. Отже, як ми бачимо, у цьому парубку переплітається ніжність і грубість, душевна доброта і черствість.
Карпо - це роботящий, гордий, суворий, але трохи незграбний парубок. Він любить дівчат, але не усіх, йому подобаються такі, щоб були гарні та з твердим і "брикливим" характером. Ось яку дружину хоче мати Карпо: "Мені аби була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в Спасівку". Карпо не відзначався повагою до старших від себе, він навіть осмілився підняти руку на батька. Із-за гордості, притаманною характеру Карпа, він навіть не вибачився перед батьком за свій низький вчинок. На початку твору Карпо виступає як позитивний герой, але поступово після одруження переходить на бік негативного, і в цьому йому, на мою думку, "допомогла" дружина.

Лаврін

Лаврін - молодший син Омелька Кайдаша. Він мав жваву, палку поетичну натуру, поважав батьків і, взагалі, старших від себе людей. Лаврін був схильний до ніжних почуттів. Веселій натурі парубка відповідала і його зовнішність: "Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брові, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою". Коли він говорив з братом про дівчат, то казав, що візьме собі "гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо". Лаврін - це позитивний персонаж повісті, зовсім не схожий на свого брата.
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Темні брові, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою" (Нечуй-Левицький).
Лаврін - дуже поетична, м'яка та добра душа. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичної та лагідної. Але Лаврін у родинному житті втрачає майже всі позитивні риси характеру, його душа черствіє, а мова стає грубою.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ