Loading...

Хронологічна таблиця Франко Іван

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
ДатаПодія
27 серпня 1856Іван Якович Франко народився у підгірському виселку Нагуєвичі 
Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
1862–1864Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна.
1864-1867Потім у так званій нормальній школі при василіянському 
монастирі Дрогобича.
1871Франко написав свій перший вірш про смерть батька.
1872У молодого гімназиста померла і мати, яку він дуже любив.
1874Вірш «Народна пісня»
Влітку 1874І. Франко подорожує вперше самостійно по Підкарпаттю.
26 липня 1875Закінчив Дрогобицьку гімназію.
Восени 1875Вступає на філософський факультет Львівського університету.
 Повість «Петрії і Довбущуки».
1878Разом з Михайлом Павликом засновує часопис 
«Громадський Друг», який після конфіскації виходив під 
назвами «Дзвін» і «Молот».«Каменярі».
1880Франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні 
селян проти влади. Після тримісячного ув'язнення Франко 
перебував під наглядом поліції, був змушений припинити
 навчання в університеті.«Вічний революціонер»,«Не пора…».
1881Франко став співвидавцем часопису «Світ». Повісті «Boa constrictor»,
 «Борислав сміється».
1882Працював у редакції часопису «Зоря». Повість «Захар Беркут».
1883–1885Працював у газеті «Діло».
1886Познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Хоружинською,
 у травні взяв з нею шлюб у Павлівській церкві Колеґії Павла Галагана.
Одруження Франка-галичанина з «українкою» сприймалося тодішніми
 киянами як уособлення духовної і політичної єдности Західної та Східної України.
1887–1897Був довголітнім співробітником польської газети «Kurjer Lwowski».
Збірка «З вершин і низин».
1888Франко деякий час працював у часописі «Правда».
1889Зв'язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника.
1890За підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником
 Русько-Української Радикальної Партії, підготував для неї програму,
1893Соціально-психологічна драма «Украдене щастя».
1890–1895Разом з Михайлом Павликом видавав півмісячник «Народ».
Віршована історична драма «Сон князя Святослава».
1896Збірка «Зів'яле листя».
1897Збірка «Мій Ізмарагд».
1897-1898Радикальна Партія висувала Франка на посла віденського парламенту
 й галицького сейму, але — через виборчі маніпуляції адміністрації, 
провокації ідеологічних та політичних супротивників — без успіху.
1899В Радикальній Партії почалась криза, Франко спільно з народовцями 
заснував Національно-Демократичну Партію.
1900Збірка «Із днів журби»
1904Полишив активну участь у політичному житті.
1905Поема «Мойсей».
В «Одвертому листі до галицької української молодежі» Франко писав: 

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
1906Програмова збірка «Semper tiro».
1908Cтан здоров'я Франка значно погіршився, однак він продовжував
 працювати до кінця свого життя.
1910«Нарис історії українсько-руської літератури».
1911«Давнє і нове».
1913«Студії над українськими народними піснями».Вся Україна святкувала сорокарічний 
ювілей літературної праці Франка.
28 травня 1916Помер Іван Франко у Львові. Через два дні відбулось кількатисячне
 урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Спочатку письменника
 поховали у чужому склепі (родини Мотичинських), через 5 років домовина 
з прахом Франка (розпізнана з допомогою Ольги Роздольської) була 
перенесена в окрему могилу, відому своїм пам'ятником 
(споруджено 1933-го року), на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».