Збільшити або зменшити шрифт тексту : А в городі славнославцюСидить дівок купка,Межи ними Бондарівна,
Як сиза голубка.
Як над’їхав пан КаньовськийТа й, паночку взявши,Обійняв він Бондарівну
Та й поцілувавши.
“Не можеш ти, пан Каньовський,Мене цілувати,Тільки можеш, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Як почули добрі люди,Та й сказали тихо:“Тікай, тікай, Бондарівно,
Буде тобі лихо!”
Ой тікала БондарівнаПомежи крамниці,А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
“Ой, чи хочеш, Бондарівно,Ти за мною жити?Ой, чи підеш, ой, чи підеш
В сирій землі гнити?”
Ой тікала БондарівнаПомежи крамницю,Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Як покотить пан КаньовськийПо столі дукати:“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
Ой на тобі, старий Бондар,Тай дукатів бочку.Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Ой лежала БондарівнаСутки і годину,Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
Бондарівна (II варіант)
Ой в містечку БогуславкуВ Каньовського-панаВиростала Бондарівна,
Як пишная пава.
Ой, приходить пан КаньовськийШапочку ізнявши,Обійнявши Бондарівну,
Та й поцілувавши.
“Ой не годен, пан Каньовський,Мене цілувати,Тільки годен, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Ой тріпнули люди добрі“Тікай, тікай, Бондарівно,
Лихо тобі буде.”
Ой тікала БондарівнаПомежи крамниці,А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
“Ой, чи хочеш, Бондарівно,Ти за мною жити?Ой, чи підеш ,ой, чи підеш
В сирій землі жити?”
Ой тікала БондарівнаПомежи крамницю,Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Як покотить пан КаньовськийПо столі дукати:“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
Ой на тобі, старий Бондар,Тай дукатів бочку.Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Ой лежала БондарівнаСутки і годину,Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
Свежие комментарии