загрузка...
А в городі славнославцю
Сидить дівок купка,
Межи ними Бондарівна,
Як сиза голубка.
Сидить дівок купка,
Межи ними Бондарівна,
Як сиза голубка.
Як над’їхав пан Каньовський
Та й, паночку взявши,
Обійняв він Бондарівну
Та й поцілувавши.
Та й, паночку взявши,
Обійняв він Бондарівну
Та й поцілувавши.
“Не можеш ти, пан Каньовський,
Мене цілувати,
Тільки можеш, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Мене цілувати,
Тільки можеш, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Як почули добрі люди,
Та й сказали тихо:
“Тікай, тікай, Бондарівно,
Буде тобі лихо!”
Та й сказали тихо:
“Тікай, тікай, Бондарівно,
Буде тобі лихо!”
Ой тікала Бондарівна
Помежи крамниці,
А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
Помежи крамниці,
А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
“Ой, чи хочеш, Бондарівно,
Ти за мною жити?
Ой, чи підеш, ой, чи підеш
В сирій землі гнити?”
Ти за мною жити?
Ой, чи підеш, ой, чи підеш
В сирій землі гнити?”
Ой тікала Бондарівна
Помежи крамницю,
Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Помежи крамницю,
Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Як покотить пан Каньовський
По столі дукати:
“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
По столі дукати:
“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
Ой на тобі, старий Бондар,
Тай дукатів бочку.
Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Тай дукатів бочку.
Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Ой лежала Бондарівна
Сутки і годину,
Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
Сутки і годину,
Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
Бондарівна (II варіант)
Ой в містечку Богуславку
В Каньовського-пана
Виростала Бондарівна,
Як пишная пава.
В Каньовського-пана
Виростала Бондарівна,
Як пишная пава.
Ой, приходить пан Каньовський
Шапочку ізнявши,
Обійнявши Бондарівну,
Та й поцілувавши.
Шапочку ізнявши,
Обійнявши Бондарівну,
Та й поцілувавши.
“Ой не годен, пан Каньовський,
Мене цілувати,
Тільки годен, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Мене цілувати,
Тільки годен, пан Каньовський,
Мене роззувати.”
Ой тріпнули люди добрі
“Тікай, тікай, Бондарівно,
Лихо тобі буде.”
“Тікай, тікай, Бондарівно,
Лихо тобі буде.”
Ой тікала Бондарівна
Помежи крамниці,
А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
Помежи крамниці,
А за нею пан Каньовський
Стріляє з рушниці.
“Ой, чи хочеш, Бондарівно,
Ти за мною жити?
Ой, чи підеш ,ой, чи підеш
В сирій землі жити?”
Ти за мною жити?
Ой, чи підеш ,ой, чи підеш
В сирій землі жити?”
Ой тікала Бондарівна
Помежи крамницю,
Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Помежи крамницю,
Встрілив – забив Бондарівну,
Як перепилицю.
Як покотить пан Каньовський
По столі дукати:
“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
По столі дукати:
“Оце тобі, старий Бондар,
За твої бояри.
Ой на тобі, старий Бондар,
Тай дукатів бочку.
Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Тай дукатів бочку.
Оце тобі, старий Бондар,
За хорошу дочку.”
Ой лежала Бондарівна
Сутки і годину,
Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
Сутки і годину,
Поки їй пан Каньовський
Зробив домовину.
