Червоне і чорне в житті Жульєна Сореля за одноіменним романом Стендаля

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Життя Жульена Сореля було не зовсім легким. Просте французьке містечко, проста сім’я робітників, з сильним тілом і робочими руками. Це були люди недалекі й основним їхнім життєвим завданням було: роздобути якомога більше грошей, що в принципі не дивно. Адже в епоху, в якій розгортається дія роману «Червоне і чорне», вся влада і гроші належали лише аристократам і людям високих станів. І ось зовсім несподівано в такій звичайній родині з’явилася «біла ворона», яка не згодна з таким станом речей і кидає відкритий виклик такому розвитку життя. Брати і батько знущалися над тонкою і романтичною натурою Жульена, сміялися над його тягою до знань, над його витонченою фігурою і честолюбними мріями. Жюльєн бажав більш красивого і комфортного життя, героїчних вчинків, військової служби та світського суспільства. На жаль, за часів після падіння Наполеона в армію могли вступити лише аристократи, саме цей факт штовхнув героя на вивчення богослов’я та латині. Завдяки цим знанням Жюльєн потрапив на роботу в будинок мера. Жульєн Сорель розумів, що це його перший крок до здійснення мрії, але, не дивлячись на, те, що її здійснити практично нереально і потрібно докласти максимум зусиль і пристосуватися до обставин, юнак не дозволяє панові де Реналю насміхатися над собою. У цей період роману автор демонструє нам непомірну гордість і честолюбство Жульєна. І хоча він був низького походження, поводився Сорель як справжній аристократ, звідси і починаються його запаморочливі злети і падіння. Жульєн хоч і був розумною людиною, але все ж він був молодий і не володів великою силою волі. Він не зміг утримати свою гордість і спрагу помсти, він став коханцем пані де Реналь, відштовхнувши любов простої дівчини служниці. Саме цим він демонструє, що ним керує тільки користь і честолюбство, але пані де Реналь засліплена пристрастю цього не бачить. Коли Жульєн потрапив до семінарії, він почав розуміти, що навіть тут є свої інтриги, і це в місці, де виховують служителів віри! Душа Жюльєна наповнена розчаруваннями і суперечностями. Він дуже засмучений тим, що пані де Реналь йому не пише. Всі ці чинники, та й не тільки ці, послужили стежкою у світі обману і лицемірства. Жульєн стає жорстоким, хитрим і розважливим. Перебуваючи у в’язниці, Жульєн розуміє, нарешті, багато речей. Він докоряє себе за злочин проти любові, за користь, за необдуманість вчинків. Цим каяттям він заслуговує наше прощення за минуле. Мене радує, що незважаючи ні на що він все-таки не знищив у собі людину. В образі Жульєна Сореля, автор показує нам неймовірно егоїстичного і в цей же час, чутливого і сумлінного чоловіка. Особливість цього роману не тільки в тому, що він показує боротьбу особистості і суспільства, але і конфлікт між точним розрахунком і сильною, чутливою та романтичною душею.