Парис- син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в «Илиаде» — хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і лише докори Гектора змушують його взяти в руки зброя.
Зазнавши поразки, П. рятується лише завдяки втручанню Афродіти. Олена насміхається над невдачливим вояком, але П. нітрохи не збентежений, тому що для нього головна цінність і сенс життя — не в наживанні військової слави, а в почуттєвих задоволеннях і в служінні богині любові Афродіті. Характеру П. властиве підступництво.
Так, наприклад, він підкуповує Антимаху, і той, виступаючи на раді троянцев, висловлюється проти того, щоб Олену повернули Менелаю. Уникаючи двобоїв із грецькими героями, П. бере участь у боях як лучник, що зайвий раз говорить про недолік мужності. Фактично П., а не Олена є головною причиною тривалої кровопролитної війни. Однак з волі богів саме йому призначено вбити Ахілла Це говорить про те, що на чаші ваг Зевса військова доблесть і честь приймаються в увагу лише у зв’язку з ходом прийдешніх подій.
У грі вищих сил слабк і невартий часто стає знаряддям божественної волі й виконує приречення долі, проти якої неспроможні самі боги
Зазнавши поразки, П. рятується лише завдяки втручанню Афродіти. Олена насміхається над невдачливим вояком, але П. нітрохи не збентежений, тому що для нього головна цінність і сенс життя — не в наживанні військової слави, а в почуттєвих задоволеннях і в служінні богині любові Афродіті. Характеру П. властиве підступництво.
Так, наприклад, він підкуповує Антимаху, і той, виступаючи на раді троянцев, висловлюється проти того, щоб Олену повернули Менелаю. Уникаючи двобоїв із грецькими героями, П. бере участь у боях як лучник, що зайвий раз говорить про недолік мужності. Фактично П., а не Олена є головною причиною тривалої кровопролитної війни. Однак з волі богів саме йому призначено вбити Ахілла Це говорить про те, що на чаші ваг Зевса військова доблесть і честь приймаються в увагу лише у зв’язку з ходом прийдешніх подій.
У грі вищих сил слабк і невартий часто стає знаряддям божественної волі й виконує приречення долі, проти якої неспроможні самі боги
