Твір на тему: «Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова за романом Федіра Достоєвського «Злочин і кара»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Федір Михайлович Достоєвський – письменник і гуманіст - велику частину життя прожив в досить обмежених матеріальних умовах. Роман "Злочин і кара" був задуманий ним ще на каторзі. Ця ідея зародилася саме в епоху великих змін, коли в суспільстві стався соціальний перелом і виникли нові світогляди.
    Автор викриває суспільство, яке нещадне до тих, хто не має грошей. У світі стає неможливо жити, і саме тому герої Достоєвського намагаються шукати вихід з цього жахливого становища. Жертвою цьго суспільства стає і головний герой роману - Родіон Раскольников.
Головною особливістю роману Федіра Достоєвського «Злочин і кара» є поведінка його головного героя Родіона Раскольнікова. Ця людина була дуже суперечливою і вчинки її не можна назвати однозначними і такими, що підлягають простому і швидкому аналізу. Зокрема, аналізуючи його думки і дії, можна констатувати наявність у нього як істинних, так і хибних мотивів по відношенню до людства.
Родіон Раскольников жив у дуже важких соціальних та побутових умовах. При цьому він бачив, як живуть інші. Деякі з цих інших жили навіть гірше, ніж він сам, і Раскольніков відчував жалість по відношенню до них і хотів їм допомогти. Але були й такі, кого Раскольніков вважав нікчемними істотами і паразитами, таке, зокрема, він думав про стару лихварку. Саме вона і стала його жертвою. У надії поліпшити світ Родіон вбив її та її сестру і відібрав гроші, які потім планував роздати бідним людям. Чи можна говорити, що мотив допомоги людям є істинним? Так, можна. Тільки от реалізація цього мотиву була абсолютно неприйнятною.

Хибні мотиви головного героя цього роману виникали з створеної ним же теорії, згідно якої вбивати в деяких випадках можна, цим правом наділені особливі люди, до таких себе відносив і сам Раскольніков. Він дозволив собі вбити, щоб потім зробити чиєсь життя кращим, але в результаті у нього нічого не вийшло. Його замучили підозрілість і муки совісті, а тому він не зміг віддати ці гроші дійсно тим, кому вони були потрібні. Доля і хід подій самі підтвердили Родіону хибність його теорії і мотивів, але він відмовлявся бачити реальність і визнавати власні скоєні ним помилки. Він продовжував вважати свою теорію і мотиви вірними, думаючи, що його душевний неспокій є лише підтвердженням того, що він сам не достатньо сильний характером.
Щоб бути максимально позитивним героєм, Родіон Раскольников мав би відмовитися від убивств, адже для допомоги людям не всі засоби є прийнятними. Не можна вбивати і за рахунок цього допомагати комусь, адже в такому випадку мета і засоби не можливо порівняти. Але цінність роману саме в тому, що його автор зміг показати, що може статися у свідомості талановитої доброї душею людини, якщо вона перебуває в дуже неприємних життєвих умовах. Втім, такі умови ніколи не можуть виправдовувати вчинення злочинів, адже люди живуть і в ще більш поганих умови і, тим не менш, страшних злочинів не вчиняють.

Loading...