Loading...

Твір на тему: "Трагічна доля Регіни з твору Перехресні стежки"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Соціально-психологічний роман «Перехресні стежки» І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору.

У системі жіночих образів романіста Регіна завершує тип « фатальної жінки», доля до якої немилосердна. У цьому образі прозвучала тема зневаженої, скривдженої, горем посіченої людської душі. З цією метою романіст використав такі способи зображення героїні: психологічний портрет, характеристика оповідача і взаємохарактеристики персонажів, застосування внутрішнього мовлення як засобу психологічного аналізу багатого внутрішнього світу, відтворення логіки вчинків і помислів жінки, здатної на самопожертву в ім'я пробудження народу, глибока релігійність і шляхетність душі, поєднання в характері пасивності й активності.


Образом трагедійного звучання є Регіна. Життєвою драмою героїні було те, що вона всупереч власному бажанню (хоч і на деякий час) погодилась із жорстокими нормами соціального світу. Розкриттю справжнього єства Регіни сприяють зображення сцен ЇЇ сімейного життя.

Її чоловік Стальський скаржився на своє нещасливе подружнє життя, «знищене, затроєне». Для нього Регіна – «ворог, найтяжчий, смертельний ворог». Якою ж стала героїня після десяти років заміжжя? Автор описує здивування, біль та приховане егоїстичне почуття задоволення Євгенія у момент зустрічі після довгої розлуки з ідеалом своїх мрій: «То була якась виблідла, невдатна копія його ідеалу. У неї не було того чарівного блиску, що колись так раптово, безвідпорно заполонив його душу».