Loading...

Іван Драч - Балада про вузлики

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Була  колись  у  мене  баба  Корупчиха,
Мені  і  досі  її  руки  світять.
Була  баба  Корупчиха  темна,  неграмотна,
Мені  і  досі  її  руки  світять.
Пекла  баба  Корупчиха  пироги  з  калиною,
Мені  і  досі  світ  без  неї  темний.
Хто  був  голодний  —  приходив  до  Корупчихи,
Вона  кожного  вузликом  наділяла.
Хто  був  холодний  —  грівся  у  Корупчихи
І  виносив  од  леї  вузлик  у  пазусі.
Хто  був  безсовісний,  той  лишався  безсовісним,
А  вона  кожного  вузликом  наділяла.
Як  насняться  мені  сни  чорнюші  —
Прийде  Корупчиха,  розв'яже  вузлик,
Як  насняться  мені  сни  солодкі  з  калиною,
Прийде  Корупчиха,  зав'яже  їх  у  вузлик.
Дуже  журиться  баба  Корупчиха  в  могилі,
Руки  їй  склали,  не  може  зав'язати  вузлика.
Я  не  вірю  у  скатерки-самобранки,
Вірю  у  вузлики  баби  Корупчихи.
Сам  їх  бачив,  сам  їх  розв'язував
І  зав'язав  їх  навіки  у  пам'яті.
А  Корупчиха  білою  хустиною  запиналася,
Вузлика  під  шию  ніколи  не  зав'язувала.
А  ховали  її  у  позиченій  хустці,
Бо  свої  вона  у  вузлики  пов'язала.  


Жанр:балада


Тема:зображення добра у образі баби Корупчихи


Ідея:возвеличення добра,як найпозитивнішого діяння.


Основна думка:заклик людей до творіння добра на світі.Робити добро не тільки для інших,а й для себе.