Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл "Запорожці")

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
А. Малишко - поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв'язок поколінь, зв'язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. 
      Цикл "Запорожці" став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: "Ворон", "Битва І", "Битва II" - і відтворює славну історію козацтва. Поет згадує імена Остряниці, Хмельницького, Сагайдачного, які боролися за визволення і незалежність України. Тема осмислення історичного зв'язку поколінь завжди хвилювала письменника: 
       
      На ланах козачої долини 
      Толочив ромашок первоцвіт. 
      Вчора ворон справив іменини, 
      Триста літ минуло, триста літ. 
       
      Мабуть, поет має на увазі 300-річчя возз'єднання України з Росією і нерівність двох країн. "Ворон", як на мене, - це російське самодержавство, яке топче нашу землю, нівечить нашу культуру, знищує наших митців. У вірші "Ворон" звучить заклик до боротьби і плач над розтерзаною Україною. 
      Поезія "Битва І" прославляє гетьмана Сагайдачного, який зумів у полоні перемогти ворога і повернутись до боротьби. Багато мужніх синів-месників боролись за майбутнє України, її славу. Поета хвилює, чому їх не згадують, не віддають їм належну шану. Риторичне запитання Сагайдачного звернене до нас: 
       
      Сагайда підвівсь на стремена: 
       - Хто згадає їх в світлих іменах? 
       
      Не забути свою історію, своїх героїв - ось у чому пафос вірша. 
      У всі часи, з усіх битв за долю України на синів чекала рідна земля, їхні матері: 
       
      Із хлібом-сіллю, із таємним горем 
      Синів додому ждали матері. 
       
      Написані про далеке минуле, вірші внутрішньо пов'язувалися із сучасністю, в них виплеск живого почуття до людей, яким випали на долю не тільки подвиги й посмертна слава, а й нелегкі життєві дороги, тяжкий ратний труд, втрати друзів і бойових соратників - все те, з чого складається антилюдське явище - війна. Ця тема набула відображення і в подальшому творчому доробку поета. Напередодні Великої Вітчизняної війни у вірші "Уставай, моє сонечко" поет проводить паралель між минулим і сучасним: 
       
      Уставай, моє сонечко, з темного лугу, 
      Бо тривожить минуле не раз і не двічі. 
      Сплять в степу запорожці - товариш до друга 
      Повернувся обличчям, порубаним в січі... 
       
      Лиш тоді, як танкісти промчаться по полю 
      І сурма зарокоче в поході з полками, 
      Устають, щоб побачить, і стогнуть від болю, 
      І шаблі - гартуванні дзвенять під руками. 
       
      А. Малишко, беручи участь у походах на західноукраїнські землі 1939 року, передбачав загрозу фашизму, неминучість тяжкого випробування для України і її народу, а тому і повертається у віршах до історії, до визвольної боротьби рідного народу, до подвигів героїв, імена яких з гордістю бережуть люди в своїй пам'яті. 
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ