Loading...

Драй-Хмара Михайло - I знов обвугленими сiрниками

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
I знов обвугленими сiрниками
на сiрих мурах сiрi днi значу,
i без кiнця топчу тюремний камiнь,
i туги напиваюсь досхочу.

Напившись запрягаю конi в шори
i доганяю молодi лiта,
лечу в далекi голубi простори,
де розцвiтала юнiсть золота.

- Вернiтеся, благаю, хоч у гостi!
- Не веремось, - гукнули з даленi.
Я на калиновiм заплакав мостi
i знов побачив мури цi сумнi,

i клаптик неба, розп'ятий на ґратах,
i нездрiманне око у "вовчку":
Нi, нi, на вороних уже не грати:
я - в кам'янiм, у кам'янiм мiшку.
 
ПІДВАЛ САЙТУ