Коли вже народився ти поетом, - за все відповідай у цім житті (Борис Олійник)

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Поезія – це завжди політ фантазії, музика душі. Ніколи не пізно відчути себе причетним до світу поезії, збагнути свою спорідненість із натхненністю поета, разом з якою підносишся й сам.
Поезія Бориса Олійника – живильне джерело для одухотворення людини, для її облагородження. Понад двадцять оригінальних поетичних книг, що поставили його в один ряд із Василем Симоненком, Ліною Костенко, Іваном Драчем, Дмитром Павличком.
З усіх моральних та естетичних чинників поет віддає перевагу першоджерелам народним, які є безсумнівними у своїй чистоті й гуманістичній сутності.
Маємо все! Ні купити його, ні продати
З віку передаване, передаємо у віки…
Поезії про матір становлять окрему книжку «Сива ластівка» (1979 р.). Мати своїм прикладом учила його честі, людяності, вірності. Доброта материнська світить синові. Мотив синівської вірності, обовязку перед отчою землею, перед близькими людьми – один із найсильніших у творчості Б. Олійника.
…Вона посміхнулась,
Красива і сива, як доля,
Махнула рукою –
Злетіли увись рушники…
(«Пісня про матір»)
Навіть там, де автор торкається високих філософських матерій, він не перестає бути земним, виявляє своє ставлення до зображуваного. Поезія ця прагне осягнути долю народну в усій її складності, трагічності, вона бачить, як «далеко-далеко… розкидала доля кептарики і сіряки».
Темою для дискусії з молоддю, повчанням старших став вірш «В оборону хліба». Це серйозна розмова ліричного героя – людини-фронтовика – з юнаком, «чиєїсь мами сином, зодягненим на джинсовий мотив».
Активна громадська позиція – прикметна риса Бориса Ілліча. Кожне його слово – це слово митця стійких переконань.
…По-братерськи ми ділилися з тобою
На довгій ниві жнив і лихоліть.
Ковтком води, окопом і судьбою, -
І тільки корінь наш не поділить…
Ніжним почуттям великого кохання-горіння позначена інтимна лірика Олійника (збірки «Мелодія», «Гора», «У дзеркалі слова»).
…Помолюсь крадькома
На твоє прасловянське обличчя,
І зоря покладе на мовчання моє печать…
Поет не обходить найсерйозніших проблем сучасності, сміливо береться за них. Так, у поемі «Крило» оригінально розкрито тему взаємин між людиною й природою, між людиною «буденного» і високого мрією, звироднілістю окремих осіб.
Автор «Крила» переконує, що всяке посягання на злагоду в природі, на духовне багатство людини обертається покаранням передусім проти самого руйнівника.
Твори Б. Олійника витримали суворий іспит часу, бо всі вони ведуть до правди й добра, до людини, саме тому Борис Ілліч – один із моїх улюблених поетів.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ