Збільшити або зменшити шрифт тексту : Присвячую своїм товаришам
На тихім озері, де мріють верболози,давно приборкані, і влітку й восенито плюскоталися, то плавали вони,і шиї гнулися у них, як буйні лози.Коли ж дзвінкі, як скло, находили морозиі плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни, -плавці ламали враз ті крижані лани,і не страшні були для них зими погрози.О, гроно п’ятірне нездоланих співців!Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуттяведе вас у світи ясне сузір’я Ліри,
де пінить океан кипучого життя.
Свежие комментарии