Щоголів Яків — Степ

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Іду шляхом; сонце сяє,Вітер з травами говоре;Перед мною і за мноюСтеп колишеться, як море;А затихне вітер буйний, —Степ, мов камінь, не двигнетьсяІ, як килимом багатим,Ввесь квітками убереться.Он нагнулась тирса біла,Звіробой скрутив стебельці,Червоніє материнка,Як зірки, горять козельці;Крикнув перепел в ярочку,Стрепет приснув над тернами;По кущах між дерезоюХодять дрохви табунами.Тихо всюди; тільки де-деВітеречок пронесетьсяТа на землю із-під неба

Пісня жайворонка ллється…