Loading...

Прислів'я та приказки про красу та її цінність

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Краса дере носа.
  • Краса лиця — це половина приданого.
  • Краса минеться, а розум пригодиться.
  • Краси на тарілці не крають.
  • Красне личко – серцю непокій.
  • Красу за плечима не носити, аби хліба не просити.
  • На красуню дивитись любо, а з розумною жити добре.
  • На красивого дивитись гарно, а з розумним жити легко.
  • Не краса красить, а розум.
  • Не шукай красоти, а шукай доброти.
  • Робила не робила, аби двір закрасила.
  • Три речі скоро минають: луна, веселка і дівоча краса.
  • Хоч не з красою, аби з головою.
  • Гарна дівчина швидше сподобається всім, ніж одному.
  • Нашій Горпині гарно і в хустині.
  • Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.
  • Не кожна Ганна і гарна.
  • Не той гарний, що гарний, а той, що діло робить.
  • Не те красне, що красне, а те, що подобається.
  • Як виглянула у вікно, то три дні собаки брехали, а одна як придивилась, то й зовсім сказилась.
  • Файна трава, але не на мого коня.
  • Хлопці б'ються чорт зна за що: хоч красива, та ледащо.
  • Хоч на підошви глянь, така гарна.
  • Не будь красива, а будь щаслива.
  • Хоч не красивий, аби щасливий.
  • Що не складно, то не ладно.
  • У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
  • Буде час красно ходити, якби було в чім.
  • Хороший, та без грошей.
  • Нащо нам гроші, коли ми самі хороші?
  • Така хороша, що не варт і гроша.
  • Хороший, хороший, був би ще кращий, та вже нікуди.
  • Хороший, як Микитина свита навиворіт.
  • Хороший чортам на гроші.
  • Хоч довго ждала, та хорошого дістала.
  • Хоч їла не їла, аби хороше ходила.
  • Як хороший, не жаль грошей, а як поганий, копну ногами.
  • Пригожому все гоже.
  • Де стан, там і врода.
  • А в рум'янці така сила, що всі квіти погасила.
  • Дарма що дурна, аби чорноброва.
  • З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.
  • Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.
  • Не біда, що чорна, аби проворна.
  • Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Чепурненька, як мазничка.
  • Те, що природа дала, милом не одмиєш.
  • У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.
  • Хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.
  • Кому що, а лисому гребінь.
  • Два лисі за гребінь б'ються.
  • Лисий, бо йому голова від розуму облізла.
  • Лисий лисого здалека бачить.
  • Лисини не замажеш.
  • Лисого легко голити.
  • Лисому не треба гребеня, грухому — музики, а сліпому — дзеркала.
  • Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий.
  • Крий, ховай погане, а воно таки гляне.
  • Не така погана, як їй догана.
  • Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
  • Така погана, що й жаби б не їли.
  • к зверху погане, то всередині вдвоє.
  • Хто на нього похожий, з тим і схожий.
  • Ще спереду і сяк і так, а ззаду, єй же єй, на чорта походить.
  • З рудих нема святих та й з чорних чортма добрих.
  • Рудий сам, руду взяв, рудий і піп їх вінчав,
  • народилася дитина — і в неї рудая чуприна, її біс із-за рогу вдарив рябим решетом.
  • Хоч ряба і погана, та доля кохана.
  • Краще горбатий, ніж язикатий.
  • Приліпив, як горбатого до стіни.
  • Свого горба ніхто не бачить.
  • Бог до вроди розуму не прив'язав.
  • Враженна Ганна — то в'яне, то гарна.
  • Врода — дівоча шкода.
  • Хоч у воду подивлюся на свою вроду.
  • Гляньте на його вроду, чого він варт: сім гривень — таких сотня.
  • Де врода, там і сила.
  • Не дивися на вроду, але на природу.
  • Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
  • Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.
  • Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.
  • Яка врода, такий смак.
  • Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
  • Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
  • Хороша, хоч води з лиця напийся.
  • Як була я молода, була в мене врода, а тепер на виду і в дзеркалі не найду.
  • Висушила молодця дівоча краса.
  • З краси воду не п'ють.
  • З краси не пити роси.
  • І воза не возила, а двір украсила.
  • Коли не маєш своєї краси, у чорта не проси.
  • Краса до вінця, а розум до кінця.
  • Є того цвіту по всьому світу.
  • Гарний цвіт не буде довго стояти нри дорозі.
  • І бджола летить на червону квітку.
  • Як зірниця зійшла.
  • Весела, як ясочка.
  • Очі чорні, як терен.
  • Як мак у полі.
  • Червона, як рожа.
  • Рожа і межи кропивою гожа.
  • Такий білий, що аж лебеді вхоплять.
  • Стрункий, як хвоїнка.
  • Ясний, як сонечко.
  • Як сонце гріє.
  • Краснеє личко — серцю неспокій.
  • З личка не пить молочка.
  • А вже тії кучері мені надокучили.
  • Чепурний, як горщик з кашею.
  • Знає сова, що красна сама.
  • Ні мара, ні мана — роздивились — сатана.
  • Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся.
  • Не показуй пугачеві дзеркала, бо він сам знав, що красний.
  • Та рожа, та не та кожа.
  • Луб — лице, очі — тріска.
  • Гляну на вид, то й скажу, що Демид.
  • Ряба, як сорочаче яйце.
  • Хоч рябе на виду, так маслаки до ладу.
  • Шия — хоч обіддя гни.
  • Достанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
  • Там така, що бублика з'їси, поки кругом обійдеш.
  • Така, як кадуб.
  • Товстий, як бочка.
  • Мішок з половою.
  • Вуси — честь, а борода й у цапа єсть.
  • Борода — честь, а вуси й у кота єсть.
  • Білолиця — як мазниця, чорноброва — як сметана.
  • Чорноброва, як руде теля.
  • Рудий, як собака.
  • Ані з плечей, ані з очей.
  • Ніс, як за сім гривень сокира.
  • Ніс, як кушка.
  • Ніс на сімох ріс, а одному достався.
  • Ніс той ніс, як через Дніпро міст.
  • Ніс для празника ріс, а він і в будень його носить.
  • Це ніс! Чорт двом ніс, та одному почепив.
  • Цибатий, як журавель.
  • Довгий, як жердка.
  • Великий, як пирятинська верства.
  • Прямий, як свинячий хвіст.
  • Вбився в ріст, як заєць у хвіст.
  • Виріс, як кіт навсидячки.
  • Сухий, як скіпка.
  • Ворону хоч пшеницею годуй, а все буде погана.
  • Пусти синицю хоч на пшеницю, то вона зостанеться синицею.
  • Худий, аж ребра світяться.
  • Хоч чуб кучерявий, та сам шепелявий.
  • Коса — дівоча краса.
  • Дівка без коси не має краси.
  • Коса до п'ятки — дівка до грядки.
  • Коса — як праник.
  • Коса заплетена, а хата не метена.
  • Коса коротка, а доля солодка.
  • В кого чорний вусок, тому рибки кусок, в кого сива борода, тому й юшки шкода.
  • Брови на шнурочку.
  • Не так очі, як ті брови: любі, милі до розмови.
  • В неї брови до любові, а устонька до розмови.
  • Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема.
  • Хто з чорними бровами, іди за дровами, а хто з рудою бородою, іди за водою.
  • Увіп'ються чорні брови, як п'явки, у душу.
  • Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
  • Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, так і сказилась!
  • З красивого лиця води не пити, аби вміла їсти зварити.
  • І до лиця, і до вінця.
  • Лице рум'яне, а серце — кам'яне.
  • Личко дівку віддає.
  • Не дивися на личко, а питай про роботу.
  • Не має лиця, як заєць хвоста.
  • Червонеє лице в серце пече.
  • Одні очі в упряжку, а другі в пристяжку.
  • Одне око на полицю, а друге на помийницю.
  • Чи не той то Микита, що з вильотами свита?
  • Як нікудишній сам Микита, то не поможе йому й гарна свита.
  • Вбери пень, буде подобень.
  • Вбери й пенька, то стане за Панька.
  • Вбери і пень, то буде як білий день.
  • Прибери пня, дай йому ім'я — із нього буде чоловік.
  • Нарядилась, як пава, а кричить, як гава.
  • Хороше нарядив, хоч покинь.
  • Прибери свиню хоч в золото, вона все одно в хлів піде.
  • Носи та в бога милості проси, щоб хто вкрав.
  • Ходи в чорному — люди кажуть: ледащиця, ходи в білому, кажуть: чепуриться.
  • Хоч не пишно, так затишно.
  • Збула чесаннячко, коли б збуть і вмиваннячко.
  • Не буду вмиватись, а то ще ненароком собаки вхоплять.
  • Руки мив ще тоді, як мати в ночвах купала.
  • Чорного пса не відмиєш.
  • Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець, такий Грицько поганець.
  • Візьми борону та розчеши бороду.
  • Маленькою латкою великої дірки не прикриєш.
  • Нове з старими латками.
  • Оцю річ як полатать, та в руки не хапать, та положить
  • на підтоки, то буде лежать бог зна доки.
  • Прибрався к святу в нову лату.
  • У всякої Домашки свої замашки: одна любить ложки та чашки, а інша — сережки та пряжки.
  • Купила Олена сережки зелені, як наділа у вуха, славна була дівуха.
  • Як гарна Параска, то гарна й запаска, коли ж вона, як мулиця, то не вабить і спідниця.