Бути щасливим (за твором "Скарб" Олекси Стороженка)

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником. 

Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман «Брати-близнята» і різні оповідання. Друкував він твори у журналі «Основа». Окреме місце в доробку українською мовою займають його гумористичні оповідання «Скарб», «Вуси», «Голка», «Закоханий чорт». 

Твори Стороженка засновані на використанні українського фольклору, демонології. Фантастичні елементи в них поєднуються із зображенням селянського побуту, народних звичаїв. Присутній в оповіданнях образ оповідача, що робить морально-етичні акценти в зображуваних ситуаціях, спонукає читача до роздумів і оцінок. 

Є такий відомий вислів: «хочеш бути щасливим — будь!». 

Що ж таке щастя? Щось матеріальне чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Для багатьох щастя — це мрія, що не має форми та матерії. 

А мрії іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були б людські думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди успіх - це щось конкретне. І коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що людина намагається уявити. 

Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою назвою «Скарб». Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі і лише відкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поїсти. Хибну думку породила заздрість, а заздрість, як відомо, присипляє здоровий глузд. Фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Існує ж багато людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Але жага легких грошей вбиває в них бажання працювати і самовдосконалюватися. 

А між тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя. Така залежність, мабуть, була і в Павлуся. А якщо б він не знайшов такої дружини, яка б не тільки кохала його як свого чоловіка, а й була йому матір'ю; якщо б золоті монети не сипалися на нього просто з неба; якщо... Тоді Павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким він, власне кажучи, і не був. 

Уявіть собі на хвилину, що у вас немає друзів, з якими можна було б про щось безтурботно потеревенити; вам навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини; про те, як виглядають рослини і тварини, дізнаєтесь лише з розповідей... Стає сумно? Мені також. Тому врешті-решт спадає на думку, що заможність і все інше, що її стосується — це всього-на-всього бонус. Щоб не виникало найсумніших думок від безнадії. Можливо, образ Павлуся якраз є прикладом найнещаснішої людини... 

А може, він цінував, що має, і тому фортуна була уважною до нього? Є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недоїдають, але вважають себе щасливими, тому що Бог подарував їм кусень хліба. А інші, котрі незадоволені своєю долею, звинувачують у своїх проблемах курс долара, погоду і пасажирів тролейбуса, скаржаться на державне правління і низьку заробітну платню. Таким людям складно жити в цьому світі... 

Хлопець дивується, чому його дівчина зраділа настільки, що їй бракує слів. А він лише приніс їй оберемок кульбабок. «Це ж не троянди», — подумає він і додасть: «Ох, ця жіноча логіка!» 

Але що цікаво, цей же хлопець, як і кожен з нас, не дасть однозначної відповіді на питання: «Що може зробити тебе щасливим?» Одразу в уяві виникають образи: гроші, гроші, ще раз гроші, жінка-красуня і чарівні діти, янголятка з наївними оченятами та рогаткою в руці. 

Або... Або він зрозуміє, що йому для щастя потрібна лише його дівчина із сонячними квітами на долонях. У цьому разі парубок ще не безнадійний. 

Ми теж вже потім згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, любов... Про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій нашому серцю. А між іншим, ви помічали, що щастя приходить лише до щасливих людей? 

Щастя, мабуть, вимірюється тими моментами, коли на душі так хороше, що виростають крила. Ми самі є його творцями. І людині для цього творіння вже дали фарби і полотно. Потрібно лише змахнути пензлем і відтворити свою мрію. І зовсім не важливо, що ви добре малюєте лише хатинку або квіточки. 

Бо якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути. Тобі ніхто не заважатиме, окрім тебе самого.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ