Олександр Олесь — "З журбою радість обнялась…" (вірш, коментарі та критика)

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

З журбою радість обнялась…

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня…

І йде між ними боротьба,

І дужчий хто — не знаю я…

1906

Коментар

За словами О. Олеся, життя непередбачуване, різноманітне, ньому постійно переплітаються радість і журба. І треба сприймати це як даність, як день, що змінює ніч, і як ніч після дня. Слова цієї поетичної мініатюри: «з журбою радість обнялась» — стали крилатими. 

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ  (1878-1944)

Олександр Олесь народився в м. Білопіллі в тодішнім Лебединськім повіті на Харківщині. Його дід по матері орендував великий панський маєток у с. Верхосулі, в степу. Тут Олесь і провів своє дитинство. Його батько, працюючи на рибних промислах в Астрахані, потонув, коли хлопцеві було 11 років. Мати з трьома дітьми повернулася до рідного містечка. Там Олександр закінчив початкову школу, двокласне училище, потім продовжив навчання в Дергачівській землеробській школі на Харківщині, в Київському політехнічному інституті на агрономічному відділенні. Тоді почали з’являтися його перші вірші.

У 1903 році О. Олесь став студентом Харківського ветеринарного інституту. Заробляв на хліб, працюючи ветеринарним лікарем на Дарницькій скотобійні. У цьому ж році побував на відкритті пам’ятника І. Котляревському, познайомився з багатьма видатними письменниками, і це позначилося на його шляхові в літературі.

У 1907 році вийшла перша збірка «З журбою радість обнялась», у 1909 році — друга, «Поезії», у 1911 році — третя, теж «Поезії». У 1913 році поет побував в Італії, написав низку чудових віршів про море.

О. Олесь радісно очікував повалення самодержавства, здобуття Україною незалежності. Але цього не сталося, і письменник у 1919 році залишає рідний край, переживаючи усі злигодні емігрантського життя в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Його мучить туга за батьківщиною. Протягом 1919-1944 років він видає кілька збірок. О. Олесь помер у Празі після того, як дізнався про загибель свого сина Олега Ольжича — вченого-археолога й талановитого поета.