Твір на тему: "В. Стефаник — майстер психологічної новели"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...

«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських.

Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».

В.Стефаник — великий знавець психології найкритичніші хвилини життя. Його завжди найболючіший стан героїв. Ось одна сцена з новели. Тихим вечором знайомими лугами Гриць іде до річки. На серці — важкий камінь. Діти голодні й холодні. Та то вже і не діти, то — мерці. Великі олов'яні очі і кісточки, зібрані докупи шкірою. Ото і все, що залишилося від дітей. Не може батько вже дивитися їм у вічі, не може нагодувати бом, не може споглядати, як вони накидаються на шмат хліба.

Веде Гриць за руку Гандзуню, а меншу Доцьку несе на руках. Якийсь камінь давить йому груди, щось пече в серці й голові. Він поспішає в напруженому мовчанні. Попереду в промінні місяця заблищала ріка. Гриць здригнувся: та блискуча річка викликала тривожні почуття, заморозила його, а той камінь, що тис груди, став ще важчим. Тривожний стан Гриця підкреслюють емоційно забарвлені дієслова: задихався, побіг, скреготав зубами. Батько сповнений бажання швидше позбавити мук себе і дітей, тому він борзенько взяв Доцьку і з усієї сили кинув її у воду.

Дітовбивство — найтяжчий злочин. Та не Гриць - злочинець, а ті умови, ті обставини, в яких він жив. Батько топить свою дитину, щоб врятувати її від мук життя, від голодної смерті. Хіба він не любив Доцьку?! Ще й як! Але краще смерть, ніж таке життя. Для підкреслення душевних мук Гриця письменник зосереджує увагу читач на психологічних деталях. Простуючи до міста, щоб заявити про злочин, Гриць збирається перейти річку вбрід: «Вступив уже у воду по кісточки та й задерев'янів». Дотик холодної води нагадав йому, що сталося, викликав тривогу. А ще річка — могила доньки. І шепчучи молитву, Гриць пішов до мосту. Такого ж глибокого психологічного звучання набувають новели «Лан», «Катруся», «Кленові листочки», «Камінний хрест».

Наприклад, новела «Лан». Твір на пів сторінки, але який глибокий зміст і психологічне спрямування. Малесеньке дитятко в той час, коли мати жала панську ниву, наткнулося на корча і пішло з життя, так і не пізнавши його.

Тема новели «Камінний хрест» дещо інша. В ній автор розповідає про тих селян, які в пошуках кращої долі від'їздили в далекі чужі країни. Іван Дідух — головний герой новели. Безвихідне становище змушує Дідуха емігрувати до Канади. З великим співчуттям малює Стефаник своїх героїв, вкладаючи в їх уста слова — голосіння: «Підемо світами і розвіємося на старість, як лист по полю».

Таким чином, у новелах В. Стефаника йде стисла, але тривожна розповідь про життя народу. Своїми новелами В. Стефаник стверджує, що справжнім письменником можна назвати тільки того. Чия творчість невід'ємна від життя народу.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ