Loading...

Твір на тему: «Розум накопичує знання, серце – мудрість»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Якби молодість знала, а старість – могла.

Розум накопичує знання, серце – мудрість, це своєрідні знання,досвід, що передається нам у спадок від пращурів. Їхня мудрість допомагає нам в тяжкому сучасному житті, направляє на вірний шлях.
Багато хто з нас вважає, що в сьогоденному світі достатньо бути розумним, але чи дійсно це так? Справді, бути розумним, це добре, вміти робити надважкі підрахунки, володіти трьома мовами, бути обізнаним в багатьох сферах науки, дійсно вражає. Змушує захоплюватися такою людиною. Але як казав В.Борисов: «Усе знати неможливо, але про усе можна здогадуватися». Та люди хочуть подолати цей рубіж «незнання». Але не треба  забувати про мудрість, бо без неї ми не уявляємо своє життя. Скільки разів повчали нас батьки, бабусі, дідусі. «Мати одною рукою б`є,  а другою -  гладить», «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей»… 
Та не тільки мудрість батьків знаємо ми, а й мудрість книжок, бо –«Хліб наснажує тіло, а книга – розум». Напевно кожен з нас, будучи малим, читав казки про «Івасика-Телесика», «Колобка», «Пана Коцького», «Кирила Кожум`яка». Кожна з них несе в собі повчання. «Іваси-Телесик» і «Колобок» - щоб не було біди, слухатися старших, «Пан Коцький» - що не треба вірити різним пліткам, а перевірити самому. Взагалі казка – це чари дитинства. Бо саме там ти розумієш, що таке добро, а що таке зло. Адже які б перешкоди не ставили Баба-Яга та Чахлик Невмирущій, все ж перемагав добрий рицар. Саме з такою мудрість в серці, ми йдемо в життя. І не завжди спочатку можна розпізнати в реальності злу чаклунку від доброї феї.
Після  всього, мною написаного, можу додати лише одне, розум і мудрість невід`ємні, та накопичуються нами протягом всього життя.