Хорунжий Анатолій — біографія

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Анатолій Мефодійович Хорунжий народився 5 листопада 1915, с. Маломихайлівка (нині Покровського району, Дніпропетровської області, Україна) — 1991) — український радянський письменник і журналіст.

Народився в селянській родині. Рано став допомагати батькові по господарству. Трудове життя почав арматурником на заводі, згодом співпрацював в районній газеті. У 1938 закінчив Харківський інститут журналістики. Працював у редакції газети «Кіровоградська правда», очолював Кіровоградське літературне об’єднання «Степ».

А. Хорунжий — учасник Великої Вітчизняної війни, до 1945 фронтовий кореспондент газети Другої повітряної армії «Крила Перемоги» Першого Українського фронту.

У своїх мемуарах «Життя в авіації» маршал авіації Степан Красовський пише:

«У 12:00 1 травня 1945 з аеродрому Альтені піднялися в повітря дві групи літаків-винищувачів … До Берліну підійшла група, яку вів Герой Радянського Союзу В.К. Іщенко. У ній летіли командир 1-го гвардійського винищувального полку І.А. Малиновський, льотчики І.Д. Свиридов, А.Т. Фролов, Е.А. Антонов. Прапор знаходилося на борту літака Малиновського. У другій кабіні Як-9 знаходився спеціальний кореспондент армійської газети капітан А. М. Хорунжий. За командою льотчика над рейхстагом Хорунжий розгорнув алое шестиметрове полотнище з написом «Перемога» і опустив за борт … »
Багато зусиль після війни віддав письменник журналістській роботі: завідував відділами редакцій журналів «Вітчизна», «Дніпро», був редактором газети «Літературна Україна».

Свої перші оповідання та нариси надрукував у фронтових газетах в роки Великої Вітчизняної війни. У армійській газеті «Крила перемоги» друкувалася з продовженням його повість «Вітрам назустріч». Перша опублікована книга Хорунжого — «Буковинські розповіді» («Буковинські оповідання», 1949).

Автор кількох книг нарисів, оповідань, повістей: «На цілинних землях» (1954), «Незавершений політ» (1958), «Місто над нами» (1962), «Чорна бурка», «Три верби» (1964), «Освітлений зорями »(1967),« Вечірня дорога »,« Останній »,« Незабутні весни »,« Сильніше океану »(1978),« Супрун »(1980) та інші. У співавторстві з М. Девятаеву написав документальну повість «Втеча з острова Узедом» («Втеча з острова Узедом», 1969; рос. Пер. Під назв. «Політ до сонця», 1972).

Головна тема повістей і оповідань А. Хорунжого — героїзм і мужність радянських льотчиків в роки минулої війни і в мирні дні. В основі більшості його творів лежать справжні події та факти. Автор передає сувору атмосферу грізних днів війни, пише про справжню силу бойової дружби, товариства, краси подвигу в ім’я Вітчизни.

У літературному записи А. Хорунжого побачили світ спогади прославлених повітряних асів: А. Покришкіна — «Небо війни», В. Лавриненкова — «Повернення в небо», В. Єфремова — «Ескадрильї летять за обрій».

Співавтор сценарію документального фільму «Крила Перемоги» (1973).