Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Україна багата на поетичні таланти. Але є у нас поет ніжний і тривожний, у творчості якого відкривається високий поетичний світ, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами сині донецькі ночі, точить десь білий камінь вода й живе велика любов до України. Це Володимир Миколайович Сосюра — мій улюблений поет. Ніжні, задушевні поезії його я дуже люблю. Ось одна з них — «Гей, рум’яні мої небокраї». У ній поет славить прихід весни. Уже перші рядки вірша полонили мене своєю красою, неповторністю.
Гей, рум’яні мої небокраї,
ви, міста гомінливі кругом!
і шумить журавлиним крилом.
Прийшла весна, і оживає все навколо: гай, поле, небокрай. І земля одягається у найкращі шати. Все співає і радіє. Оживає, пробуджується природа, і радісно співає серце ліричного героя. Ніжний і тонкий лірик, В. Сосюра уміє тонко й емоційно, піднесено і схвильовано передати людські почуття радості і захоплення весною. Весна у нього, наче жива істота, яка «пролітає над полем, над гаєм», «сипле квіти з ясного чола». У такт їй співає й серце ліричного героя. Дуже вдало використовує поет різноманітні художні засоби: епітети, порівняння. «Рум’яні небокраї», «ясне чоло», «журавлине крило». Весна у нього — «як усмішка дитини», години — «як веселки». Мелодійністю, емоційним звучанням вірш близький до народної поезії. Читаю його, і мене не залишає почуття радості, піднесення. Як тонкий майстер-живописець, поет малює прозорі картини природи, відтворює соковиті кольорові гами, озвучені співом птахів.
Хай сніги простяглися безкраї,
сиві хмари закрили блакить, —
і крилом журавлиним шумить.
Ця оптимістична поезія допомагає жити, радіти, творити. І, безперечно, вона варта того, щоб узяти її з собою у далеку мандрівку життя.
Свежие комментарии