Loading...

Твір на тему:"Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом(Григорій Сковорода)"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
За всю історію існування Землі людство звикло до брехні. Скільки століть говориться одне, а робиться зовсім інше!
Досить згадати похмуре Середньовіччя: скільки знище­но кращих представників свого народу! Під високі слова про віру в Христа палали вогнища інквізиції. Майже 1260 років говорилися красиві слова про Христову любов, а насправді вогнищами і тортурами ця любов випалювалась.

Не краще було і в радянські часи: під гарні гасла відбува­лося «Бомбування» людей, переповнювалися ГУЛАГи, в лю­дях висушували живий струмінь, штампували слухняних будівників комунізму.»
Протягом 70 років у школі викладали вигадану історію. Радянське покоління дійсно жило за «сталевою завісою».

Народ настільки звик до цієї брехні, що, почувши прав­ду, виявився абсолютно безпорадним. Розпад Радянського Союзу можна порівняти хіба що з революцією: люди були не готові до таких змін, до правди. Людей, як сліпих кошенят, кинули напризволяще. У результаті — тисячі розбитих жит­тів, самогубства, убогість тощо.
Так, нам дозволили читати заборонену раніше літерату­ру: про білогвардійський рух, про часи репресій... Але наш менталітет уже було знівечено.
І ось ми насилу дісталися до XXI століття... Що зміни­лося? Вивіска. А суть залишилася. Нас, як і раніше, «году­ють» красивими словами, а ми віримо, ми не можемо жити без обману, тому продовжуємо бідувати на тлі наших «дбай­ливих» керівників країни, не менш «дбайливих» народних депутатів. Нас душать податками, підвищенням тарифів на комунальні послуги, нас труять канцерогенною їжею, щеп­ленням убивають дітей., ми дихаємо отруєним повітрям, п'ємо отруйну воду... І от дивина: ще не вимерли!

Ми побудували пам'ятник голодомору у той час, коли тисячі людей залишились без роботи і коштів на існування. Коли ж впаде полуда з очей? Коли ж ми навчимося чути і розрізняти за «ангельськими» обіцянками райського життя демонічний рев ненаситних Молохів, що вимагають усе нових жертв?
Отож, давайте краще добру справу підтверджувати від­повідними словами, аніж красиві слова спростовувати «дія­ми навпаки».