Loading...

Твір на тему:«Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Сьогодні, коли у нашій країні ситуація зовсім не стабільна і окупанти намагаються захопити нашу Батьківщину, не залишається нічого,як боротися за свою країну, відстоювати свої права.Що означає бути патріотом — це значить відчувати патріотизм, відчувати любов у своїй Батьківщині і ставити її інтереси вище своїх власних, це бажання зробити все можливе, щоб зберегти її саму, її народ та її культуру, бажання захищати її інтереси і кордони. Ніхто не захистить нашої держави,поки це не зробимо ми самі - українці.

Взагалі, патріотизм буває різний. Послухаєш по телевізору політичну белькотню, і почне тобі здаватися, що це поняття таке гнучке, ним так легко жонглювати... В нього стільки визначень залежно від програми того чи іншого політика, що розгубитися можна. На що й сподіваються ці політики. Але як справжня любов підтверджується шляхетними вчинками, так і справжній патріотизм підтверджуться справами, а не казуїстикою.

Лакмусовий папірець — один на всі часи. Це вибір життєвого шляху й мужність іти цим шляхом до кінця. Каменяр випереджав свій час, тому й так необхідний нам сьогодні. 
Завжди існували сильні характери, чию долю приймаєш як захопливий роман. Таким був Іван Франко. Такою була людина, уже близька йому за світоглядом та моральними засадами, — Леся Українка.


Сама лише постать Лесі Українки мала стати символом незламної бороть би за справедливість. Вона й стала. Але небагато людей сьогодні зачитуються її творами, якщо не брати до уваги дослідників літератури. Може, час її поезії минув? Може, вона залишилася лиш на рівні символу, який давно втрати реальне підґрунтя? А схоже на те — бо майже не бачимо таких яскравих особистостей, якими були для свого часу Франко, Леся Українка, Драгоманов. Дуже важко бути зараз патріотом: по-перше, не повірять, по-друге, почнуть вішати ярлики, мало пов'язані з істинним патріотизмом... А змінити щось у нашій буцімто вільній країні все одно дуже важко. Бо в чому головна наша проблема Це індивідуалізм, психологія, втілена у виразі «моя хата скраю». Ми самі не розуміємо, що усамітнюємо себе в тісному, обмеженому світі. Та й ті, хто бореться з цим, також борються поодинці. І в цьому плані з часів Лесі Українки мало що змінилося.