«Люби природу не як символ Душі своєї ,Люби природу не для себе, люби для неї» (Максим Рильський)

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Сьогодні в усьому світі все більше уваги приділяється питанням збереження унікальної природи Землі. 
Природа! З дитячих років ми звикли до її чарівної краси . Любимо бувати в лісі , полі . Дивимося на квіти , дерева . Радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою.
Людина – це частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю , своєю могутністю. Та на жаль , не завжди ми шануємо чарівну вроду природи.

Природа нам – як рідний дім,
Вона усім – як мати,
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба знати.
Не рви , не знищи , не зруйнуй –
Це заповідь для тебе,
Красу планети не зіпсуй –
Вона одна під небом.

Все живе, що нас оточує , хоче і повинно жити. Якщо загине природа, загине і людство. Проблеми екології набувають все більш пріоритетного значення.
Колись на землі кількість людей була невелика , природа не відчувала на собі її тиску. Довкілля легко самоочищалося і самовідновлювалося. Зараз людська діяльність стала могутньою силою , яка впливає на природу ,це й призвело до виникнення різних екологічних проблем. Із розвитком цивілізації та науково технічного прогресу , бурхливим зростанням кількості населення на Землі ,обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали отруєні річки та моря,задушливе ,шкідливе повітря у великих промислових центрах,загублені ліси ,сотні зниклих видів тварин і рослин,загроза кліматичних аномалій ,ерозія та майже повсюдне повне виснаження грунтів у аграрних районах. Такі екологічні катастрофи ,як вибух на ЧАЕС, аварія танкера компанії Ексон –Вальдіс ,пожежа нафтових свердловин у Перській затоці ,свідчать,що забруднення довкілля нині не має меж.
Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект ; зменшення озонового екрана в стратосфері; проблема чистої води ;кислотні дощі ;причиною 70 % ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища ; щорічно планета втрачає десятки видів тварин ,які заносяться в Червону книгу під звуки траурних маршів екологічної катастрофи . І згадується пророцтво великого Кобзаря :’’ Схаменіться ,будьте люди , бо лихо вам буде ‘’.

Земле рідна – природи ім’я ,
Понівечена скрипка моя .
Як могла в цілім світі жити?
Як могла благоденствувать ?Як?
В ніжності просинатися рано,
Коли ти помираєш в ранах?
Як могла ти плекати квіти ?
Коли так благаєш жити ,
Як не чула моя душа ,-
Що здригаєшся ти від ножа .
Як дивлюсь вам, природо, у вічі?
Перед вами я винна тричі !

Не природі потрібна наша охорона . Це нам потрібно її заступництво : чисте повітря ,кришталева вода ,вся природа ,щоб жити. Вона ,Природа, була і завжди буде сильнішою від людини ,тому що вона її породила. Природа вічна і нескінченна. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею ,бути не царем природи ,а її невіддільною часткою.