Твір на тему: «Чи замінить Інтернет телебачення, книжку, театр?»

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

З кожним днем Інтернет все більшою мірою відвойовує у людини її вільний час. Інтернет ресурси мають великі можливості і переваги у задоволенні  потреб людини в новій інформації, спілкуванні та розвагах. Та по при це все, я вважаю, що Інтернет ніколи не стане повноцінним замінником телебачення, книжок і театру. Вони глибоко вкарбувались в життя людини і  стали складовими гармонійного і всеохоплюючого розвитку особистості.

        Звернемось до думки викладеної у романі Рея Бредбері «451º по Фаренгейту». Автор зображує життя людей у майбутньому, де технології починають керувати людиною, яка не наважується  чинити опір і боротися за свою свободу. Суспільство в певному сенсі деградує і перетворюється  на театр маріонеток. Люди вже не гуляють по вулицях, не думають про щось гарне і  найголовніша їх помилка в тому, що вони вирішили позбавити світ книжок. Великі вогнища з палаючими бібліотеками стали звичайним явищем для цього світу, але система виявилась не досить досконалою – серед цієї розрухи знайшлися бунтівники. На шлях опору став і головний герой роману Гай Монтег, який спочатку сам, працюючи пожежником, знищував книжки, але потім зрозумів головну причину нещасливої долі всього людства у його зневазі до моральних і духовних надбань минулого.

      Проаналізувати ж ситуацію, що склалась не у фантастичному світі Рея Бредбері, а в реальності, я наважусь на власному прикладі. Іноді я відчуваю на собі весь тягар пут, якими Інтернет міцно прикував мене до монітору комп’ютера. Дійсно, за його допомогою, набагато легше знайти фільм, не чекаючи його часу в ефірі, прочитати книжку і критику до неї, не відвідуючи бібліотеки, подивитись виставу, не купуючи дорогі квитки. Але все це не справжнє, ілюзорне спотворене відображення. Ніколи Інтернет не замінить шепіт трепетних сторінок книги, свіжої і довгоочікуваної телепередачі і  справжньої гри акторів на сцені театру.

    Отже, які б переваги людина не надала б Інтернету , все одно справжній світ – з книжками, телебаченням і театром – залишиться по цей бік екрану і зіграє свою роль у розвитку кожної особистості.