Збільшити або зменшити шрифт тексту : З давніх часів людина і природа тісно взаємопов’язані. У давнину первісні люди повністю залежали від навколишнього середовища. Не розуміючи суті відбуваються природних явищ, люди зводили їх в ранг богів. Так, і вогонь, і вода, і земля, і дерева, і повітря, і грім з блискавкою вважалися божествами. Щоб умилостивити їх, люди здійснювали ритуальні жертвопринесення.
Але минав час, людина еволюціонувала, удосконалилася Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не тільки завойовувала своє місце серед інших племен, а й намірилася підпорядкувати саму природу. Питання взаємодії людини і природи на сьогоднішній день вважається найбільш актуальним. Проголосивши себе царем серед усіх живих істот, людина забула, що сама є частиною природи, вінцем її творіння. І замість подяки продовжує вести себе дуже агресивно. Своїми безрозсудними вчинками вона губить навколо себе все живе.
Блюзнірське, споживацьке ставлення до скарбів планети може мати дійсно катастрофічні наслідки. Щорічно вирубуються величезні площі лісів, а адже ліси — це легені планети. Їх знищення веде до зменшення, а іноді і до зникнення різних видів тварин і рослин. Куди поділися чисті джерела? У воду скидаються тонни відходів, і її небезпечно не тільки пити, але навіть просто купатися в ній.Повітря отруюють вихлопи мільйонів автомобілів, отруйні викиди заводів. Над містами стоїть такий зміг, що ночами іноді важко розрізнити на небі зірки. Втішає, що ще залишаються екологічно чисті райони, не зворушені «цивілізацією»
Людина забуває, що запаси в надрах планети колись вичерпаються, і продовжує по-хижацькому видобувати корисні копалини. А вчені вже давно говорять про можливість використання енергії сонця, вітру, припливів і відливів.Створюється враження, що всі забули про те, що людина не може існувати поза природи. Адже вона живе на землі, їсть її плоди, дихає повітрям, п’є воду. І при цьому майже не дбає про збереження середовища свого проживання!
Хочеться згадати про те, що в давнину люди дуже дбайливо ставилися до природи. Ми можемо судити про це за що дійшли до нас казкам, міфам, переказами, піснями, прислів’ями та приказками. Дуже важливо, щоб сучасні діти мали можливість долучитися до цих духовних цінностей.
Необхідно постійно пам’ятати про те, скільки радості дарує нам навколишній світ: розпускається бутон квітки, шум дощу, шелест листя, сяйво сонця — як це можна не любити? Ми і природа — одна велика сім’я і повинні жити в дружбі.
Свежие комментарии