Твір на тему:"Найбільший гріх — байдужість"

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство

(Роберт Еберхардт. «Цар Пітекантроп Останній»)

Байдужість — найстрашніший гріх .В останнє десятиліття в нашій країні спостерігається етичне падіння,яке росте в геометричній прогресії. Крім того, сумно, що під цими гаслами стало жити і доросле покоління, між тим виховане при соціалізмі, де, здавалося, всі були рівні і де вважали за честь допомогти ближньому своєму — такі собі «християни» без царя в голові.

У дитинстві вони слухали добрі казки, а саме де Добро перемагало Зло, переводили бабусь через дорогу, брали шефство над відстаючими в школі, із завзятістю гризли граніт науки і робили масу інших корисних справ. Тому, що ж сталося з багатьма з них зараз? чому люди стали байдужими не тільки до себе, а також а й до своїх рідних, друзів і сусідів? чому багато байдуже проходять повз чужу біду і не простягають руку допомоги нужденним? до яких наслідків може привести це тотальне байдужість і якими способами можна боротися з ним? давайте спробуємо поміркувати над цим. Безсумнівно, великий відбиток накладає прискорення темпу життя людей,а особливо в мегаполісах.

Головне, всього за один день сучасна людина отримує колосальний об’єм інформації,яку її предок з 18 століття дізнавався б за три місяці. І якщо наші попередники більшою мірою могли самостійно вибирати те, що їм було цікаво, на нас виливається ціла тьма бруду і вульгарності, перемішана з усіма досяжними людськими вадами і приправлена ​​цинізмом і кров’ю. Мабуть, ми стали сприймати вбивства, насильство та інші злочини як щось буденне і повсякденне, до слова навіть якщо вони відбуваються за «найближчими дверима». Ми вже не ті…