Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Небагато поетів так вплинуло на формування національної свідомості українців, як вплинув Т. Шевченко на духовний розвиток України, формування національної свідомості. Поезія митця навчила його сучасників пізнавати і засуджувати несправедливість у суспільстві. Шевченків «Кобзар» — найволелюбніша книга усіх часів. Воля, прагнення до неї звучать з кожної її сторінки.
Улюбленими героями Великого Кобзаря були народні богатирі, повстанці-гайдамаки, козаки-запорожці, що обороняли свій рідний край, були носіями народної правди і честі.
Саме про повстанців, про часи Коліївщини розповідається в його поемі «Гайдамаки». Це поема полум’яного й грізного народного гніву, народженого одвічною соціальною і національною несправедливістю:
Замучені руки
Розв’язались — і кров за кров,
І муки за муки!
Повстанці палко прагнуть визволення. Шевченко змальовує сильних, мужніх людей, які піднялися на захист Батьківщини, рідного краю від польських панів-поневолювачів. Це «орли», що злетілися на прохання України.
Величні й прекрасні герої поеми: Гонта, Залізняк, Ярема. Забувши про особисте, стає на бік повсталого народу Іван Гонта. Максима Залізняка гайдамаки називають батьком, бо він турбується про кожного знедоленого і прагне волі для України. Ярема — представник найбідніших верств населення. Він мріє про справедливу гетьманську владу, героїчно бореться за здійснення своїх прагнень.У кожному рядку твору відчувається могутність, масовість гайдамацького повстання:
Як та хмара, гайдамаки
Умань обступили
Опівночі; до схід сонця
Умань затопили…
Теми козацьких походів поет торкається і в поемі «Гамалія». Головний герой її — Гамалія — узагальнений образ козацького ватажка, військо якого з веселою піснею іде визволяти братів з неволі:
Реве гарматами Скутара,
Ревуть, лютують вороги;
Козацтво преться без ваги –
І покотились яничари.
Читаючи ці рядки, проймаєшся повагою до своїх предків, героїчного минулого своєї країни, відчуваєш всю велич і красу козацької звитяги.
Про виступ козаків у морський похід на Царград читаємо у вірші Кобзаря «Іван Підкова». Поет змальовує в ньому часи, коли в Україні «ревіли гармати», коли запорожці «вміли панувати».
Про перемогу козаків над військом польської шляхти у 1630 році під Переяславом оповідає нам поема «Тарасова ніч». Головний герой твору — славний козак Тарас Трясило, якого Т. Шевченко оспівує особливо натхненно:
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятувати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Поет захоплювався козаками, захисниками України, вірив, що пам’ять про них житиме вічно в думах, піснях, у творах кобзарів:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Так, дійсно, слава України — це «козацька слава». І ми, нащадки славних запорожців, повинні знати своє героїчне минуле, пам’ятати про ратні подвиги своїх предків. Саме таку мету ставив перед собою Великий Кобзар, зображуючи велич і красу козацької звитяги у своїй творчості.
Свежие комментарии