Твір на тему:«Чого навчила мене повість "Ирій" Володимира Дрозда»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Повість Ирій навчила мене тому , що людиною потрібно залишитися скрізь і завжди. Якщо у тебе є душа ,розум ,якщо ти живеш за законами моралі й добра , тоді немає значення , де  саме ти піднімеш голову до неба і будеш дивитися на зорі - в селі чи в місті.

Сам автор - В. Дрозд є багатогранним прозаїком сьогодення. Він, на думку літературних критиків, «постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем». Його завжди хвилює думка читачів про написані ним твори. А написав він багато: це і збірки оповідань, повісті, романи. У центрі уваги письменника — людина і світ, зміни у життя та їх вплив на формування світогляду молоді та інші проблеми. 

Головний герой повісті «Ирій» — Михайло Решето. Юнак мешкає в селі Пакуль разом зі своєю матір’ю, але мріє про той час, коли поїде до міста вчитися у старших класах. І поки поїхав, вислухавши «напучування» матері — не займайся дурницями (хлопець писав вірші), добре вчись. За своєю вдачею Михайло — добрий хлопець, мрійник. Він переконаний, що, покинувши рідне село, 

його любистки, бузки, ніколи вже не повернеться сюди, бо в місті — зовсім інше життя, повне пригод, а Пакуль — то вчорашній день. Ирій — казкова країна, де «не буває зими, де карасі ходять на берег і мирно бесідують із щуками, а вовчиці вигодовують ягнят». 

Країна його майбутнього. Хлопець продовжує навчання у міській школі. Тут він справді побачив нове життя: дядько Денис займається комерцією, «бо в його серці живе мрія про автомобіль», відвідує валку, вступає в суперечку з жуком; зрозумів, що людина майбутнього мусить жити новими ідеями, для реалізації яких необхідні знання. 

Разом зі своїми товаришами сільський хлопець за три місяці позбуває негативних рис, і тепер його життя плинуло відповідно до трьох правил: казати правду, керуватися у своїх вчинках розумом, бути готовим до самопожертви заради свого друга. Знаковою була зустріч Михайла з Кузьмою Перебендьою дякуючи якому відкрив те, про що ніколи не думав: родина Решетів має козацьке коріння. У місті Михайло зустрів своє перше кохання… 

Та в житті немає нічого постійного. Усе змінюється, набирає нових форм. Під впливом обставин, оточення відбуваються зміни й у світогляді. Михайло почав відчувати, що він розіп’ятий між містом і селом: коли мешкав у селі, думав про місто, а в місті думає про село. «Пакуль, — говорить автор, — це його Ирій, доти, до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись — знову рватимешся у широкі світи». І це характерно для юності, для сучасного покоління. Така філософія життя! 

Людиною керують моральні цінності, яких вона набуває у процесі діяльності. Вони не підлягають адміністративному поділу. Вони акумулюються там, де душа працює. А душа може працювати і в сільській хаті під солом’яним дахом, і у висотному будинку. Це залежить від кожного з не. Від людської особистості, від духовної наповненості її. Переконаний, що основу духовності «закладають» батьки, хоча не відкидаю генетику.
Loading...