Твір в публіцистичному стилі:"Традиції народу"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
У кожного народу є свої традиції. Їх історія досягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, відношення до релігії, ознаки побуту.

Останніми роками ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру і цурається своєї мови, не може з повагою відноситися і до культури інших народів.Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значущості у світі.Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким.

Було мені років 5-6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хресного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я уперше почув колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів з почутої колядки, і самого обряду.

Але найповніші враження про народні обряди я привіз з Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому я побував на екскурсії в цьому старовинному місті. Наша подорож була не лише цікавою, але і пізнавальною, тому що ми не просто спостерігали народні різдвяні обряди, але і брали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а наступного року ми і самі ходили колядувати. Отже усі Святки пройшли незабутньо. Відтоді я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідоцтво про історію і культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї з традиціями інших регіонів України і інших слов'янських народів.

Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще доведеться побачити! Адже світ такий великий, життя таке дивовижне, а традиції допомагають збагатити її.
Loading...