Loading...

Балада «Ой летіла стріла»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Ой летіла стріла
 З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.

 Кого ж вона вбила?
—    Вдовиного сина.
Немає нікого
 Плакати по ньому.

 Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла;

Друга прилетіла.
Край cерденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.

Що в головках сіла —
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;

А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче.
 Там Дунай розлився;

Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.

Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить..

Коментар

У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних — безмірне. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче — там «Дунай розлився», де сестра — там «слізок криниця», а де миленька — «земля сухенька». Сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. У баладі присутні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.