Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Образ Гобсека у творчості Бальзака — образ величезної узагальнюючої сили. Автор вводить образ оповідача з метою більш повного і об’єктивного змалювання образу Гобсека. Дервіль допомагає читачам зрозуміти юридичні терміни і поняття, що згадуються в творі.Дервіль і Гобсек — люди однієї професії.Перший — стряпчий. Це молода людина, яка зробила кар’єру виключно своєю працьовитістю та професійної честностю. Він — «людина високої чесності» (так відгукуються про нього герої твору) Дервіль — порядна людина, тому ми можемо довіряти його думці. Завдяки Дервілю ми бачимо Гобсека якби «зсередини» (який він у побуті, які його людські пристрасті і слабкості, дізнаємося його передісторію та погляди на життя).
За словами оповідача Дервіля, друга Гобсека, він «скнара і філософ, підла істота і піднесена»,але змушений визнати, що «пан Гобсек людина чесна». Гобсек — продукт свого часу. Він живе за законами цього світу, приймає правила гри і чесно їх виконує. Не випадково Дервіль в розмові з графом де Ресто прямо говорить про Гобсека: «… цими справами він людина самої делікатній чесності у всьому Парижі».
Та чи може в світі з такою філософією цікавити душа людини, справжні людські цінності? Звичайно, ні. Ось чому до такої міри нетипове і нецікаве нікому в «світлі» «простодушне створення» Фанні-білошвейки і нецікава навколишнім пасторальна історія ідилічного союзу Дервіля і Фанні Мальво.Доля людей тому трагічна там, де «мертві душі» з мертвою хваткою диктують людям закони життя на землі. І нехай Гобсек зворушується «милому дівоцькому образу» Фанні, співчуття, каяття, доброта при його життєвої позиції ніколи не будуть притаманні йому. Він недоступний благородних спонукань, йому чуже саме поняття подяки. Навіть стряпчий Дервіль, юнак, до якого він нібито відчуває розташування, стає об’єктом неприкритої, безсоромної наживи; по Гобсеку, це ще й виховний захід: щоб згодом молодий чоловік був позбавлений почуття подяки благодійнику.
Чому все-таки потрібно пошкодувати Гобсека? Слідом за Дервілем треба пожаліти старого, який поставив на карту своєї жадібності всі цінності світу: дружбу, любов близьких, благополучне існування. Все нажите їм добро прийшло в непридатність або залишилося незатребуваним.
Свежие комментарии