Твір на тему «Моє особисте ставлення до порушених проблем у творі П. Кальдерона «Життя – це сон»

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Одним з найкращих творів Кальдерона є його драма під назвою «Життя – це сон». У ній розглядаються найважливіші філософські питання людського буття, включаючи питання про те, що таке саме життя, яке місце в ньому і в усьому світі посідає людина, як досягти свободи, чим вона обумовлена і пов’язана з людською мораллю. Крім того, у цьому творі дуже цікаво показано, яким чином людське життя пов’язане з можливим існуванням Бога, Провидіння та інших духовних аспектів.

У цьому творі автор показує, що людське життя – це вічна таємниця, яку розгадати досить складно. Одна із складових цієї таємниці – це призначення людини в світі. Зокрема, показано, яке різне призначення на різних етапах життєвого шляху було у Сехисмундо. Довгий час він був просто заточений у в’язниці, хоча йому і віщували майбутнє тирана, єдиний вихід з ув’язнення виявився провальним для нього, оскільки він вів себе неналежним чином, за що був повернутий у в’язницю згодом. Зрештою, він, здається, знайшов себе, але життєві обставини все одно дуже сильно позначилися на його особистості. Моє ставлення до проблеми пошуку своєї сутності теж мають місце. Я вважаю, що людині дійсно складно знайти себе. Деколи, щоб знайти себе, людина повинна пройти через якісь серйозні проблеми, навіть страждання, лише за цим послідує формування доброї, чесної і відповідальної особистості, яка буде ставитися до інших людей з належною повагою. І з цієї точки зору я можу погодитися з автором у повній мірі. Я бачу логіку в такому переконанні.

Крім того, не можна обійти стороною аспект, згідно з яким сам твір отримав свою назву. Кальдерон піднімає проблему того, що в нашому житті все дуже несподівано, швидко змінюється. І те, що ще вчора було надзвичайно важливо, сьогодні може повністю втратити свою цінність. Таким чином, він підводить до думки про те, що життя – це сон, і в ньому все може змінитися в найкоротші терміни. І в цьому зв’язку велику роль автор відводить Богові, який усе розставляє по своїх місцях. До цієї проблеми у мене теж подібне з автором ставлення. Дійсно, життя мінливе, немає такої людини, яка би могла передбачити, що буде завтра або через тиждень. І якщо є щось таке, що слугує критерієм істини в таких обставинах, то це не що інше, як Бог. Я поділяю ставлення до цієї проблеми з автором.

Крім двох вищеназваних проблем твір повниться та іншими, які, втім, здаються мені менш важливими. Втім, я можу відзначити, що практично з усіма аспектами сказаного Кальдероном я можу погодитися. Його твір містить безліч проблем, всі вони розглянуті з належною мудрістю.