Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Національно-мовне виховання особистості є одним із головних завдань реформування змісту навчання і виховання сучасної освіти. Мова – це не лише важливий складник культури, а й акумулятор, джерело, дзеркало матеріальних, духовних надбань етносу, його історії, літопис життя нації, її долі, характеру, особливостей, ролі й місця в світі.
Відтак мова є ефективним чинником розвитку національно-мовної особистості, адже її засвоєння для школярів має як педагогічне, так і соціальне значення. Мова для дитини – це засіб пізнання навколишнього світу, прилучення до історичного досвіду народу, скарбниць духовності й культури, усвідомлення національних цінностей етносу, формування вмінь мисленнєво-мовленнєвої діяльності, виховання національного характеру, національної самосвідомості.Процес етнізації особистості та засвоєння мови найактивніше відбувається в молодшому шкільному віці. Внаслідок оволодіння культурними цінностями рідного народу в молодших школярів виробляються навички мислення відповідно до еталонів, стереотипів цієї культури.
Отже, зі складної структури цінностей і ціннісних орієнтацій у сфері духовної культури в систему формування особистості включені певні групи, а саме:
– перша: духовні цінності й ціннісні орієнтації загального характеру, пов’язані з усвідомленням індивідом значущості духовної культури в житті особистості й суспільства; спрямованість видів діяльності молоді у сферу духовної культури;
– друга: мовні орієнтації сучасної особистості, адже мова – це один із найістотніших компонентів духовної культури людини; проблема мовних ціннісних орієнтацій, крім іншого, має ще й політичний аспект;
– третя: художньо-творчі цінності; орієнтація молоді на художньо-творчі види діяльності, її вибір у галузі літератури, кіномистецтва тощо.
Свежие комментарии