Збільшити або зменшити шрифт тексту : Рідна домівка… Що ми уявляємо, коли промовляємо ці слова? Скільки людей, стільки і уявлень, думок… Але є щось спільне, що допомагає кожному з нас із приємністю говорити ці слова — рідний дім.
Для мене моя рідна домівка — це мої батьки, домашні тварини,іграшки і,навіть, Вітчизна… Зрозуміло, що з іграшками я вже не граюсь, але вони нагадують мені моє раннє дитинство, коли я не мислила себе без мавпочки чи ведмедика, або не могла заснути без мишенятка. Сьогодні я засинаю разом із нашою кішечкою, яка вміє солодко муркотати та зігріває мене своїм м’якеньким хутром.
Ще у нас вдома є акваріум. Він мене приваблює менше, але також є ознакою домівки. Усі речі, які оточують мене вдома, є втіленням чогось рідного та приємного, що допомагає у будь-яку погоду відчувати себе затишно та водночас впевнено.Вишиті рушники на стінах не дозволяють забути про те хто я і звідки.Я українка і цим завжди пишаюсь. Але будь-яка домівка має певну атмосферу, яку створюють не тільки навколишні речі. Найголовнішим у рідному домі є стосунки між членами родини. Чи була б я щасливою серед усіх цих речей без моїх батьків? Звісно, ні. Саме з батьків зароджується атмосфера рідного дому, затишку, спокою. Тільки разом із рідними можна побудувати рідний дім, в якому буде панувати щастя… Такий дім, мій дім, допомагає у скрутну хвилину, радіє, радить, чекає на мене.
Свежие комментарии