Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Часто доводиться чути фразу «Людина — тварина соціальна». З цим важко посперечатися, якщо взяти до уваги, що з першого й до останнього свого подиху людина перебуває в оточенні інших людей. Наш соціум — це середовище нашого існування. Звичайно, природні умови накладають свій відбиток на життя людини, але в сучасному світі швидше відіграють другорядну роль, бо за допомогою знань і технологій людина пристосувалася до всіх можливих місць проживання на Землі.
Складно бути об’єктивним в оцінці ролі суспільства в житті людини, адже кожен з нас є його частиною і дивиться на цю проблему зсередини. А для вивчення будь-чого дуже корисно крім цього подивитися на це щось з боку й неупереджено.Більшість людей взагалі ніколи не задаються цим питанням, тому що як кажуть східні містики «не годиться краплині міркувати про океан, а тим більше критикувати його». Тому замислюються про це або вчені — соціологи, філософи, політологи, економісти, етологи або студенти-гуманітарії напередодні іспитів, або обиватель, одного разу особисто постраждалий від того, що інтереси його і суспільні «сходили» врозріз.
Навряд чи хтось сперечатиметься, що суспільство відіграє величезну роль у житті кожного з нас. Отже, спробуємо розібратися, яку саме.Суспільство визначає світогляд людини. Як ми вчимося ставитися до зовнішнього світу і свого місця в ньому? З самого дитинства ми вбираємо уявлення й поняття про це від свого оточення — батьків, вчителів, інших людей, вихованих суспільством, з книг, газет і журналів, що обслуговують інтереси суспільства, з власного досвіду тих чи інших суспільних відносин, в яких ми постійно перебуваємо.Різні типи суспільства формують у людей різні світогляди, ґрунтуючись на специфіці культури, економічних відносин, державного устрою, релігії, традицій і звичаїв, закріплених у них.
Суспільство організовує взаємодію людей за допомогою наданих їм соціальних статусів і ролей.
Соціальний статус — це «позиція індивіда в соціальній групі, яка визначається його правами й обов’язками по відношенню до інших, пов’язаних соціальних позицій». Найчастіше вони пов’язані з економічною, політичною і професійною діяльністю. Частину соціальних статусів ми отримуємо від народження — раса, стать, національність, інша пов’язана з системою споріднення — батько, мати, син, сестра. Ці статуси дістаються нам без активності з нашої сторони. Інша група – набуті статуси, для отримання яких людина має докласти зусиль, напр., студент, фахівець.
Соціальна роль — це очікувана поведінка людини, що володіє певним статусом. Кожна людина є носієм цілого ряду статусів і вступає в різні рольові відносини з великою кількістю людей. Він — син своїх батьків, батько для своїх дітей, начальник для своїх підлеглих, чоловік і т.д. Соціальні ролі дозволяють людині взаємодіяти з іншими за певним шаблоном, тому вважається, що вони сприяють впорядкованості соціальних відносин.
З одного боку це добре, але з іншого зайве шаблонізування відносин веде до придушення ініціативи людини, формалізації, а в результаті — до незадоволення якістю цих відносин. Наприклад, колись в суспільстві було прийнято, що жінці не належить отримувати серйозну освіту, незважаючи на те, що у неї могли бути високі інтелектуальні здібності.
Хочемо ми того чи ні, але у будь-якому випадку кожен з нас — гвинтик у складному суспільному механізмі, маємо своє місце і виконуємо свою функцію. Наш «сучасний» привілей в тому, що більшість статусів і ролей соціальної ієрархії «невічні», рухливі, тож ми маємо певну свободу дій для того, щоб змінювати їх.
Тобто, з одного боку, соціальні статуси і ролі дозволяють нам передбачити поведінку їх володаря, а з іншого — може грати негативну роль, обмежуючи свободу вибору людини.
Суспільство формує цінності людини і дає можливість для задоволення її потреб. Товариство орієнтує людину на те, що вона повинна хотіти та до чого прагнути в рамках суспільного ладу. Потреби людини широко варіюються від фізіологічних (їжа, сон) до особистісних (самовираження, престиж, творчість, визнання).Під впливом культури, громадської думки, виховання й особистих психологічних особливостей людина розставляє пріоритети в житті. Вона ставить перед собою цілі і за допомогою певних дій переміщається по ієрархії соціальних статусів. Це можна вважати розвитком людини — або сходженням, або деградацією — залежно від того, наскільки вона задоволений результатами цього розвитку і наскільки вони корисні для суспільства в цілому.
Тобто, якщо людина прагне до матеріального достатку, суспільство пропонує їй кілька варіантів для цього — наполеглива праця або великий грабіж, а також проміжні варіанти. Якщо людина хоче визнання своїх талантів, вона прагне до активного громадського життя, займається наукою, творчістю або влаштовує собі скандальну рекламу.Одні цілі та шляхи їх досягнення суспільство схвалює, інші засуджує, але саме їх існування має причину в ньому самому.
Як підсумок, можна сказати, що соціум — наш рідний дім, який одночасно і дає, і вимагає. Це складна система прав і зобов’язань, можливостей та обмежень, заохочень і покарань.
Свежие комментарии