Збільшити або зменшити шрифт тексту : Я вважаю, що добро завжди має перемагати зло. Та як йому здобути цю перемогу – питання дуже суперечливе.
З одного боку, очевидним є те, що зло не викорінити злом. Використання жорстоких, насильницьких методів боротьби може допомогти здобути маленьку перемогу, та є ймовірність того, що ця перемога пізніше обернеться великою поразкою. Адже поки старше покоління відстоює добро не найкращими методами, молодше покоління за цим спостерігає і бере приклад. В результаті цього не лише методи, а й саме зло вкорінюється в серцях дітей. То чи буде це перемогою добра?
Прикладом цього є ворожнеча героїв повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» Палійчуків та Гутенюків, яка продовжувалась з покоління в покоління. На щастя, маленька Марічка, дитяче серце якої ще не знало зла, зуміла побороти це родове протистояння, розтопивши своїм добрим вчинком сліпу ненависть Івана Палійчука.
З другого боку, іноді людям більше нічого не залишається, окрім як використати в боротьбі зі злом не надто гуманні, зате дієві методи.
Прикладом ситуації, у якій допустиме використання будь-яких методів боротьби, є події, які відбуваються зараз на сході нашої України, коли українським солдатам доводиться вбивати, щоб перемогти загарбників і відстояти незалежність своєї країни.
Отже, використання у боротьбі зі злом його ж методів – це не найкращий варіант, та іноді просто не залишається іншого виходу. На кінець хочу додати, що краще зовсім не пускати зла у наше життя, знищуючи його на початкових етапах виникнення. Адже це значно простіше, ніж боротись зі вже зміцнілим злом.
Свежие комментарии